1163
Попит на психологічну допомогу серед українських військових сягнув рекордного рівня. За даними громадських організацій, лише за 2025 рік профільні служби надали стільки ж консультацій, скільки за попереднє десятиліття роботи разом узяте. Психологи пов’язують це водночас із наслідками тривалої війни й із поступовим руйнуванням стигми: звертатися по підтримку стає нормою, а не ознакою слабкості.
Наскільки зросла потреба
Опитування, оприлюднене у травні 2026 року, показало масштаб проблеми: за останній рік психологічної допомоги потребували 59% військових проти 49% серед цивільних. При цьому реально звернулися до фахівця 27% військових — удвічі частіше, ніж серед цивільного населення. Ці цифри свідчать не лише про вищий рівень стресу серед тих, хто на фронті, а й про те, що військові дедалі частіше сприймають звернення по допомогу як практичний крок, а не привід для сорому.
Серед головних причин фахівці називають тривалість бойових дій, хронічний бойовий стрес, посттравматичний стресовий розлад, переживання втрат побратимів, професійне вигорання та складну адаптацію після демобілізації. Кожен із цих чинників може проявлятися по-різному — від порушень сну й дратівливості до тривоги, замкненості чи спалахів агресії, тому й підходи до допомоги потрібні різні.
Куди можна звернутися
В Україні працює кілька безкоштовних ресурсів, орієнтованих саме на військових, ветеранів та їхні родини. Це, зокрема, лінія психологічної підтримки #ВАРТОЖИТИ з коротким номером 5522, платформа Veteran Hub та служба «Вільний вибір» для ветеранів і військовослужбовців. Частина проєктів реалізується за підтримки НАТО й громадських об’єднань, як-от «Ліга офіцерів».
Важливо, що допомогу можуть отримати не лише самі військові, а й члени їхніх сімей: війна впливає на весь родинний простір, а близькі часто першими помічають тривожні зміни в поведінці. Фахівці наголошують, що звернення на гарячу лінію не зобов’язує до тривалої терапії — іноді достатньо однієї консультації, щоб зорієнтуватися й отримати подальший маршрут допомоги.
Чому це важливо для суспільства
Зростання попиту експерти трактують радше як позитивний сигнал: люди почали шукати підтримку, а не замовчувати проблеми, як це часто траплялося раніше. Своєчасна психологічна допомога знижує ризик хронізації розладів, залежностей і суїцидальних станів, а отже, зрештою полегшує й повернення ветеранів до мирного життя.
Водночас система стикається з навантаженням: кількість запитів зростає швидше, ніж встигають готувати кваліфікованих спеціалістів. Тому паралельно розвиваються програми навчання психологів і підтримки самих фахівців, які працюють із травмою. Якщо ви або ваші близькі відчуваєте, що не справляєтеся, звернення до психолога чи на гарячу лінію — розумний і безпечний крок, а не крайній захід.
Тривожними сигналами, за якими варто задуматися про звернення до фахівця, психологи називають стійке порушення сну, нічні кошмари, постійну напруженість, відчуття емоційного заціпеніння, зловживання алкоголем, різкі зміни настрою та втрату інтересу до речей, які раніше приносили радість. Що раніше людина отримує підтримку, то легше й швидше вдається впоратися зі станом.
