1101
Рак підшлункової залози залишається одним із найскладніших для лікування видів пухлин, зокрема через слабку відповідь на частину сучасних імунотерапевтичних методів. Нове дослідження показало один із можливих механізмів такого опору: частина пухлинних клітин формує навколо себе своєрідну молекулярну сітку, яка допомагає їм уникати атаки імунної системи.
У центрі роботи опинилися гени SERPINE1 та SERPINB2. Дослідники виявили, що певні клітини пухлини активно експресують ці гени і змінюють мікросередовище навколо себе.
Утворений матрикс працює як бар’єр. Він сприяє накопиченню імуносупресивних клітин, які пригнічують захисну відповідь організму, і водночас ускладнює проникнення тих імунних клітин, які могли б атакувати пухлину.
Це особливо важливо для раку підшлункової, який відрізняється значною неоднорідністю. Навіть усередині однієї пухлини клітини можуть мати різні властивості, тому частина з них краще пристосовується до тиску імунної системи або лікування.
Поки що основні експерименти проводили на мишах. Коли дослідники порушували роботу описаного механізму, імунна система краще контролювала пухлину, а самі новоутворення ставали чутливішими до імунотерапії.
Це не означає, що вже знайдено готове лікування для людей. Молекулярні механізми, які працюють у тваринних моделях, не завжди дають такий самий результат у клініці, тому наступним етапом мають стати додаткові дослідження.
Водночас робота важлива з практичного погляду, адже допомагає краще зрозуміти, чому імунотерапія при раку підшлункової часто працює слабше, ніж при деяких інших пухлинах.
Якщо в майбутньому вдасться безпечно послаблювати цей молекулярний бар’єр, пухлина теоретично може стати більш вразливою до імунної відповіді. Але поки це залишається науковою гіпотезою, а не готовим методом лікування.
https://processer.media/uk/klitini-raku-pidslunkovoi-stvoruut-zahist-vid-imunnoi-sistemi
