3745
Літо 2026 року показало, наскільки сильно екстремальна погода може змінювати умови для сонячної енергетики. У частині Західної Європи та Південно-Східної Азії кількість сонячного випромінювання значно перевищила історичні значення, тоді як у регіонах із надмірними опадами та потужними мусонами спостерігався помітний дефіцит.
За даними компанії Solargis, у червні–серпні південь Англії та захід Франції отримали більш ніж на 20% більше сонячного випромінювання, ніж зазвичай. Це збіглося з одним із найтепліших і найсухіших літ у Західній Європі.
Ще більші відхилення спостерігалися в частині Південно-Східної Азії. У Малайзії, Індонезії та на півдні Філіппін кількість сонячного світла була приблизно на 30% вищою за багаторічний рівень.
В інших регіонах ситуація була протилежною. У південній Бразилії, північній Аргентині та Уругваї показники були більш ніж на 20% нижчими за середні. У Північній Європі через надлишкові опади дефіцит сонячного випромінювання в окремих місцях сягав 25%.
У східних штатах Індії потужні мусонні дощі знизили доступне сонячне випромінювання до 20% нижче норми. Водночас у західних і північних районах країни, де розташована значна частина сонячних електростанцій, показники залишалися близькими до середніх або вищими.
Такі коливання мають практичне значення для операторів електромереж. Сонячні та вітрові станції дедалі більше впливають на баланс системи, тому великі відхилення від історичної погоди ускладнюють прогноз виробництва електроенергії.
Проблема важлива і для інвесторів, оскільки фінансові моделі сонячних проєктів часто спираються на багаторічні середні значення. Якщо екстремальна погода стає частішою, минулі дані можуть дедалі гірше прогнозувати майбутню генерацію.
https://ua.news/ua/energetika/ekstremalna-pogoda-zminila-soniachne-viprominiuvannia-the-japan-times
