519
Консервований тунець — зручне й недороге джерело білка, яке є майже в кожній оселі. Але періодично з’являються тривожні заголовки про ртуть у тунці. Наскільки це серйозно й чи варто відмовлятися від улюблених консервів? Розберемо, що показують дослідження, кому справді треба бути обережним і як їсти тунець без ризику для здоров’я.
Що показують дослідження
Тунець багатий на білок і корисні омега-3 жирні кислоти, але, як великий хижак, він накопичує ртуть. Одне з досліджень 2025 року викликало занепокоєння: у всіх проаналізованих банках тунця виявили ртуть, а понад половина зразків перевищувала певний встановлений ліміт.
Утім, самі науковці закликають не панікувати. Експозиція ртуті з консервованого тунця зазвичай мала, хоча й постійна. Ключове значення мають доза й тривалість вживання, а також вік людини. Іншими словами, небезпеку створює не одна банка, а звичка їсти тунець щодня місяцями поспіль.
Не весь тунець однаковий
Важлива деталь, про яку часто забувають: різні види тунця містять різну кількість ртуті. Смугастий тунець (skipjack), який зазвичай продають під назвою «світлий» (light tuna), накопичує помітно менше ртуті, ніж білий тунець альбакор. Тому вибір виду прямо впливає на рівень ризику.
Це дає простий орієнтир для покупця: якщо ви їсте тунець регулярно, розумніше обирати саме світлий смугастий тунець, а біліший альбакор залишити для нечастого вживання. Дрібніша й молодша риба завжди безпечніша за велику й стару через меншу біоакумуляцію.
Скільки тунця можна їсти
Регуляторні органи дають доволі конкретні рекомендації. Здоровим дорослим вважається безпечним вживання приблизно двох–трьох порцій світлого тунця на тиждень. А от вагітним жінкам, тим, хто планує вагітність, і маленьким дітям кількість варто обмежувати сильніше через чутливість нервової системи, що розвивається.
Загальний висновок оптимістичний: у помірних кількостях консервований тунець безпечний і корисний, а ризик виникає лише при надмірному щоденному вживанні. Тому не варто ні відмовлятися від нього повністю, ні їсти його як основну їжу щодня. Розумна помірність і різноманіття в раціоні знімають більшість застережень. Матеріал має інформаційний характер.
Щоб отримати від тунця максимум користі з мінімальним ризиком, дієтологи радять урізноманітнювати джерела риби, а не покладатися лише на консерви. Чергування тунця з видами, що містять мало ртуті, — лососем, сардинами, оселедцем — забезпечує організм омега-3 без надмірного надходження токсину з одного продукту. Тим, хто харчується тунцем часто (наприклад, спортсмени, які цінують його як дешеве джерело білка), варто особливо уважно балансувати раціон і за потреби порадитися з лікарем щодо безпечної для себе частоти вживання.
Наостанок кілька слів про сам продукт. Обираючи консервований тунець, корисно звертати увагу на те, у чому він законсервований: тунець у власному соку чи воді містить менше калорій і жиру, ніж тунець в олії. Також варто перевіряти вміст солі, який у деяких консервах буває високим. Ці нюанси стосуються вже не ртуті, а загальної якості раціону, але саме з таких дрібниць і складається здорове харчування.
