466
Стародавні єгиптяни відомі своїми майстерними методами бальзамування, що дозволяли зберегти тіла померлих на тисячі років, пише Успіх in UA.
Дослідники давно намагалися виявити секрети цього мистецтва, і нещодавно вчені зробили прорив, розкривши склад рідини для бальзамування, яку використовували у давньому Єгипті.
Група дослідників під керівництвом професора Карла Фаулера з Університету Кембріджа проаналізувала зразки рідини, виявлені в канопах та на бинтах, що використовувалися для муміфікації. За допомогою хроматографії та мас-спектрометрії команда ідентифікувала ключові компоненти цієї речовини, повідомляє t4.com.ua.
«Ми виявили, що рідина для бальзамування містила не тільки рослинні масла та смоли, такі як кедрове масло та смолу босвелії, але й ряд унікальних добавок, як-от мінеральні солі, важкі метали і виноградне вино», — пояснює професор Фаулер.
Ці компоненти не лише забезпечували консервуючий ефект, а й допомагали зберігати еластичність шкіри та захищати тіло від мікробів і грибків.
Однак склад рідини мав не лише практичне, але й ритуальне значення. «Використання виноградного вина, імовірно, мало символічне значення, пов’язане з віровченням єгиптян про загробне життя та воскресіння, що нагадує ритуали з вином у багатьох культурах», — додає Фаулер.
Виявлені мінеральні солі, такі як натрон, який традиційно асоціюється з єгипетським бальзамуванням, сприяли дегідратації тіла, вбираючи вологу і зберігаючи тканини.
Це відкриття відкриває нові перспективи для консерваційних технологій, а також надає цінні знання про ритуальні практики давніх єгиптян. Крім того, це відкриття має значення для палеобіології, допомагаючи науковцям краще зрозуміти методики, які дозволяли давнім цивілізаціям досягти таких високих результатів у збереженні органічних матеріалів.
Результати цих досліджень також відкривають шлях для подальших наукових розробок у сфері біохімії і консервації. Вчені планують продовжити вивчення складу рідини для бальзамування, щоб виявити можливі біоактивні компоненти, які могли використовуватися давніми єгиптянами для боротьби з бактеріями та грибками, а також для дослідження інших мумій з різних регіонів і епох.
Ці знання також важливі для розуміння культурної спадщини. З розшифровкою складу бальзамувальних речовин вчені наближаються до відтворення історичного контексту, в якому ці практики розвивалися та удосконалювалися.
Це дає можливість не тільки зберегти історичні артефакти, але й глибше зрозуміти культурні і духовні аспекти життя давніх єгиптян.
Відкриття вчених з Кембриджу стало значним кроком у розкритті таємниць однієї з найбільш загадкових і технологічно розвинених практик стародавнього світу, допомагаючи мостити міст між минулим і сучасністю, і, можливо, надихаючи нові покоління дослідників на подальші відкриття.
