946
Під час зимового сонцестояння розташування Стоунхенджа збігається з заходом сонця, а під час літнього сонцестояння — зі сходом сонця. Археологи вважають, що мегалітична споруда має ще одне таємне призначення, пише IFLScience.
Суть висунутої ними гіпотези зводиться до того що, що пам’ятник часів неоліту міг бути створений з метою відображення місячної нерухомості. Помітна зупинка Місяця вплинула на культуру того часу.
Кожні 18,6 років природний супутник Землі добирається до найпівденнішої чи найпівнічнішої осі. У небі він переміщається із півночі на південь. Протяжність діапазону залежить від кута місячної орбіти.
Наступна велика місячна зупинка відбудеться у січні наступного року. Один із каменів мегаліту збігається зі сходом Місяця на півдні під час зупинки. З огляду на рідкість цієї події археологи розраховують підтвердити свою гіпотезу в січні 2025 року. На їхню думку, під час місячної нерухомості можна буде побачити «вирівнювання» пам’ятника стосовно крайніх положень сходу та заходу природного супутника.
За словами професора Клайва Рагглса, який є одним із авторів дослідження, архітектурний зв’язок між Стоунхенджем і Сонцем відомий давно, проте про зв’язок пам’ятника з Місяцем відомо мало. Розташування каміння співвідноситься з екстремальними положеннями супутника. Про те, чи це випадковий збіг або навмисний, вчені з усього світу сперечаються багато років.
