943
Володимир Путін відзначив свій 74-й день народження у компанії колишнього канцлера Німеччини Герхарда Шредера, який перебував із візитом у Москві. Спільну фотографію оприлюднила пресслужба Кремля. За офіційною версією, російський керівник нібито дізнався про приїзд Шредера зі ЗМІ та після цього запросив його приєднатися до святкування.
Колишній канцлер прибув до Росії для зустрічей із керівництвом і працівниками мережі магазинів Globus. Нещодавно він увійшов до наглядової ради «Гіперглобус» — російської дочірньої компанії німецького холдингу. Саме це нове бізнес-призначення стало приводом для чергової хвилі критики у Німеччині.
Шредер давно має тісні зв’язки з російським енергетичним сектором. Після завершення канцлерської каденції він працював у керівних структурах «Роснафти» та компанії-оператора газопроводу Nord Stream. Його опоненти вважають, що така діяльність створила конфлікт між колишнім державним статусом політика та приватними інтересами в Росії.
Особисті дружні стосунки Шредера з Путіним залишаються однією з найбільш суперечливих сторін його політичної біографії. Навіть після початку повномасштабної війни проти України він не розірвав контактів із російським керівництвом і кілька разів приїжджав до Москви.
У Німеччині нову посаду Шредера в російській компанії називали «зрадою Європи». Критики вважають, що його участь у російському бізнесі допомагає Кремлю створювати враження, ніби впливові політики Заходу й далі готові підтримувати з Москвою звичайні ділові та особисті контакти.
У німецькій політиці Шредер фактично опинився на периферії, проте статус колишнього канцлера надає кожній його поїздці до Москви особливої ваги. Федеральний уряд наголошує, що він не має офіційного мандата і не представляє позицію Берліна або Євросоюзу.
Сам Шредер наполягає, що приватні канали спілкування можуть бути корисними. Проте його критики відповідають, що відсутність публічних результатів таких контактів робить їх вигідними насамперед для Кремля, який отримує можливість використовувати відому європейську постать у своїй інформаційній політиці.
Для Кремля публікація спільної фотографії має очевидну символічну цінність. Вона дозволяє показати присутність відомого європейського політика поруч із Путіним у момент міжнародної ізоляції Росії. Для самого Шредера ця зустріч, навпаки, поглиблює репутаційну кризу та знову повертає дискусію про межі відповідальності колишніх керівників держав після завершення їхньої політичної кар’єри.
Шредер очолював уряд Німеччини з 1998 до 2005 року й після відставки залишався однією з найвідоміших фігур Соціал-демократичної партії. Однак його російські зв’язки фактично позбавили його впливу всередині німецької політики: партійні соратники дистанціювалися від колишнього канцлера, а його публічні виступи дедалі частіше сприймають не як позицію досвідченого державника, а як захист особистих контактів і бізнес-інтересів. Саме тому зустріч у Кремлі має для Берліна не дипломатичне, а передусім репутаційне значення.
