937
Ірак готується відкрити новий сухопутний коридор для експорту сирої нафти через Сирію до портів Середземного моря. Багдад розглядає цей маршрут як спосіб частково знизити залежність від Ормузької протоки, де атаки на торговельні судна, високі страхові ставки та загальна військова напруга створили серйозні ризики для танкерних перевезень.
Іракський уряд уже звернувся до сирійської сторони з пропозицією організувати транзит сирої нафти на додачу до поставок мазуту, які здійснюються між країнами. Керівник державної сирійської нафтової компанії Юсеф Кіблаві повідомив, що двостороння угода перебуває на завершальній стадії погодження.
На першому етапі перевезення мають здійснювати автомобільними колонами. Нафту планують доставляти до середземноморських портів, зокрема Баніяса, де її можна накопичувати та завантажувати на танкери. Перші партії, за наявності остаточної домовленості, можуть вирушити вже до середини жовтня.
Автомобільний маршрут не здатен замінити великі морські термінали Перської затоки. Він дорожчий, повільніший і має набагато меншу пропускну спроможність. Проте його цінність полягає у створенні резервного каналу, який можна використовувати в разі нового блокування Ормузу або різкого подорожчання перевезень через протоку.
Для Сирії проєкт означає додаткові транзитні доходи та завантаження портової інфраструктури. Після років війни її енергетична й транспортна система потребує інвестицій, тому стабільний потік іракської сировини може дати кошти на ремонт доріг, сховищ і терміналів.
Водночас наземний шлях має власні ризики. Автомобільні колони залежать від стану доріг, роботи прикордонних пунктів і безпеки на сирійській території. Для регулярного експорту потрібні чіткі правила охорони, страхування, митного оформлення та відповідальності за можливі втрати вантажу.
Сторонам доведеться погодити якість сировини, графік перевезень, порядок оплати транзиту та роботу портових сховищ. Без комерційних контрактів і гарантій для перевізників навіть політично підтриманий маршрут може залишитися серією невеликих тестових партій.
Якщо пілотна схема виявиться успішною, Багдад і Дамаск можуть перейти до обговорення масштабнішої інфраструктури. У довгостроковій перспективі це може означати відновлення старих або будівництво нових трубопроводів до Середземного моря. Такий проєкт уже суттєвіше змінив би регіональну логістику й дав Іраку реальну альтернативу Ормузькій протоці.
Іракські компанії також оцінюватимуть, чи можна наростити обсяги без непропорційного зростання собівартості. Автомобільна доставка потребує великої кількості цистерн, водіїв, пунктів відпочинку та охорони, а порт має приймати партії за чітким графіком, щоб не утворювалися черги. Навіть за сприятливих умов такий канал буде допоміжним, однак його запуск дасть Багдаду практичний досвід роботи з західним напрямком і покаже, які інвестиції потрібні для переходу до значно більшої пропускної спроможності.
