937
До Білорусі почали прибувати військові підрозділи з Казахстану, Киргизстану, Росії та Таджикистану для участі у командно-штабних навчаннях ОДКБ «Непорушне братство — 2026». У білоруському Міністерстві оборони заявили, що маневри заплановані заздалегідь і не спрямовані проти третіх держав. Проте саме місце проведення та склад учасників роблять їх помітною безпековою подією для всього регіону.
Головною частиною програми стане відпрацювання підготовки й проведення миротворчої операції колективними силами Організації Договору про колективну безпеку. Військові мають перевірити роботу спільних штабів, обмін даними між національними контингентами, розгортання командних пунктів і взаємодію підрозділів під єдиним керівництвом. Для багатонаціонального угруповання це принципове питання, адже різні армії використовують власні процедури, техніку та системи зв’язку.
Окремо проведуть спеціальне навчання за участі спільного формування радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також медичного забезпечення ОДКБ. Такі підрозділи мають відпрацьовувати виявлення небезпечних речовин, санітарну обробку, евакуацію постраждалих і підтримку військ у зоні умовного зараження. Ця частина програми показує, що організатори намагаються охопити не лише класичні бойові сценарії, а й загрози для особового складу та цивільного населення.
Офіційна риторика ОДКБ традиційно акцентує миротворчий характер подібних маневрів. Водночас сусідні країни НАТО уважно стежать за будь-якими великими переміщеннями військ у Білорусі. Після подій 2022 року, коли російські сили використовували білоруську територію для нападу на Україну, сам факт прибуття іноземних підрозділів неминуче викликає додаткові запитання щодо їхньої чисельності, озброєння та строків перебування.
Для Мінська навчання мають і політичне значення. Білорусь демонструє, що залишається ключовим військовим партнером Росії та здатна приймати багатонаціональні сили союзного блоку. Для Москви це можливість показати, що ОДКБ продовжує функціонувати як інструмент військової координації, попри різні інтереси її учасників і значне навантаження на російську армію.
Практичний результат маневрів залежатиме від того, наскільки добре підрозділи зможуть працювати в єдиному інформаційному просторі. Сучасні операції потребують стійкого зв’язку, захисту від радіоелектронних перешкод, використання безпілотників і швидкого обміну розвідувальними даними. Саме ці елементи дедалі частіше визначають реальну боєздатність більше, ніж показове пересування техніки на полігоні.
Після завершення активної фази особливу увагу привертатиме повернення іноземних контингентів до місць постійної дислокації. Якщо графік буде дотримано, навчання залишаться черговим плановим заходом ОДКБ. Якщо ж частина сил або техніки затримається у Білорусі, це стане окремим сигналом для сусідніх держав і приводом для посиленого моніторингу східного флангу НАТО.
