1894
Велике родовище урану в пустелі Ордос у Внутрішній Монголії може суттєво посилити енергетичну самостійність Китаю. Поклади виявили ще у 2025 році, однак на тлі швидкого будівництва нових атомних реакторів значення знахідки для Пекіна стає дедалі очевиднішим.
За наведеними даними, ресурси родовища оцінюють приблизно у 30 мільйонів тонн. Китайська сторона розглядає цей район як важливу частину майбутньої внутрішньої сировинної бази для атомної енергетики.
Потреба у власному урані зростає разом із масштабами ядерної програми країни. Китай одночасно будує нові енергоблоки та планує подальше розширення атомної генерації, що означає стабільне збільшення попиту на ядерне паливо.
Власні поклади дають Пекіну можливість зменшити залежність від імпорту. Китай і надалі купуватиме уран за кордоном, однак більша частка внутрішнього видобутку знижує ризики перебоїв через політичні конфлікти, санкції або зміни на світовому ринку.
Розробка родовища в Ордосі, водночас, буде технологічно непростою. Регіон посушливий, тому одним із головних питань стане використання води та захист місцевих водних ресурсів.
Іншим викликом є поводження з відходами й забезпечення безпечної роботи персоналу. Уранова промисловість потребує суворого контролю за радіаційною безпекою, технологічними розчинами та станом ґрунтів.
Китай уже розвиває в Ордосі великий проєкт із використанням методу підземного вилуговування. За такого підходу уран не добувають традиційним відкритим кар’єром: спеціальний розчин прокачують через підземні пласти, після чого уран вилучають із рідини.
Пекін розраховує автоматизувати значну частину виробничого процесу та використовувати дистанційний контроль, щоб підвищити продуктивність і зменшити кількість операцій безпосередньо на майданчику.
Якщо родовище буде введено в масштабну експлуатацію, наслідки можуть відчуватися і за межами Китаю. Зменшення китайського імпорту здатне змінити напрямки світової торгівлі ураном і вплинути на позиції великих постачальників.
Для самого Китаю головним результатом стане більша впевненість у забезпеченні атомної програми сировиною на тлі багаторічного будівництва нових реакторів.
