2868
Звикнути до повітряних тривог і обстрілів можна, але це не означає, що організм перестає відчувати стрес. Тривале перебування в умовах війни може впливати на роботу серця та стан судин. Про те, як хронічний стрес діє на серцево-судинну систему і на які симптоми варто звертати увагу, розповів Роман Єлісєєв, завідувач відділення кардіології з рентген-хірургічним блоком та блоком інтенсивної терапії Харківської обласної клінічної лікарні.
До постійного стресу можна звикнути, але організм продовжує реагувати
За словами Романа Єлісєєва, до повномасштабної війни більшість стресових ситуацій були короткочасними. Зараз, особливо в прифронтових регіонах, люди перебувають у стані напруження постійно й фактично не мають змоги повноцінно відпочити.
Лікар наголошує, що напруження триває буквально щохвилини, і від цього не буває перепочинку. Це негативно позначається на гормональній системі, а отже й на стані судин та серця.
З часом людина може перестати помічати власну реакцію на сирени, вибухи чи інші подразники. Проте, за словами Єлісєєва, на психологічному рівні це звикання не означає, що організм перестає страждати від стресу. Реакція просто стає підсвідомою, а перебування в постійному стресі він називає дуже поганою звичкою.
За спостереженнями Єлісєєва, під час повномасштабної війни серцево-судинні захворювання дедалі частіше виявляються у молодшому віці. Також значно збільшилася кількість пацієнтів з інфарктами та інсультами. Лікар зазначає, що кількість інфарктів і інсультів зросла майже в чотири рази, і що їх стало більше серед молодших пацієнтів, як у чоловіків, так і в жінок.
Окрему групу ризику становлять військові, які тривалий час перебувають в умовах постійної небезпеки. За словами Єлісєєва, певний час організм може компенсувати навантаження постійним викидом гормонів стресу, однак такі ресурси не безмежні. Лікар пояснює, що на передовій люди можуть почуватися краще, ніж коли відпочивають, але рано чи пізно цей механізм компенсації виснажується. Захворювання у військових, за його словами, починають проявлятися у дуже молодому віці.
Додатковими факторами ризику Єлісєєв називає куріння та регулярне вживання енергетичних напоїв. Ці звички, на його думку, посилюють навантаження на серцево-судинну систему як військових, так і цивільних.
Синдром розбитого серця та симптоми, які не варто ігнорувати
Сильний емоційний або фізичний стрес може спричинити так званий синдром розбитого серця. За такого стану серцевий м’яз тимчасово слабшає і гірше перекачує кров, а симптоми можуть нагадувати інфаркт. В окремих випадках це може призвести до серйозних ускладнень, зокрема порушень серцевого ритму чи серцевої недостатності.
За словами Єлісєєва, в умовах війни таким тригером може стати гостра реакція на загибель або важке поранення близької людини, втрату житла чи іншу травматичну подію. Він зазначає, що кожна родина в Україні так чи інакше постраждала від війни, а важкі новини негативно відображаються на серці: виділяються гормони стресу, звужуються судини.
Єлісєєв радить не ігнорувати біль у грудях. Якщо він інтенсивний і не минає, варто звернутися по медичну допомогу. За його словами, зазвичай це класичний біль у лівій половині грудної клітки, пекучий і стискаючий, який може віддавати в ліве плече та ліву руку.
Лікар наголошує, що чекати, доки такий біль мине сам, не варто. Він нагадує, що лікарі щодня бачать інфаркти, а люди часто сидять удома й терплять.
Джерело: radiokhartia.com
