2861
Прийом азотовмісних бісфосфонатів, поширених препаратів для лікування остеопорозу, пов’язаний зі зниженим ризиком деменції, зокрема хвороби Альцгеймера. До такого висновку дійшли дослідники, проаналізувавши медичні записи понад 120 тисяч людей віком від 60 років.
Азотовмісні бісфосфонати, до яких належать алендронат і золедронат, застосовують для зміцнення кісток і профілактики переломів. За результатами аналізу, ризик хвороби Альцгеймера та споріднених деменцій у пацієнтів, які приймали ці препарати, був приблизно на 16% нижчим, ніж у людей, які не отримували медикаментозного лікування остеопорозу.
Що показав аналіз медичних записів
Дослідники вивчили дані пацієнтів у Гонконгу, яким діагностували остеопороз або крихкі переломи. Такі переломи виникають унаслідок травм, які можуть статися навіть за незначного навантаження на ослаблені кістки. Записи охоплювали період із 2005 до 2020 року, що дало змогу зіставити різні варіанти лікування з подальшими діагнозами деменції.
Коли пацієнтів, які приймали бісфосфонати, порівняли з тими, хто лікував остеопороз іншими препаратами, різниця була більшою: у першій групі ризик деменції виявився на 24% нижчим. Найвиразніший зв’язок зафіксували серед жінок і людей, які перенесли перелом шийки стегна.
За оцінками авторів, лікування азотовмісними бісфосфонатами 48 пацієнтів упродовж п’яти років потенційно може запобігти одному випадку деменції. Водночас це статистична оцінка, а не доказ того, що препарат гарантовано захищає від захворювання.
Результати потребують підтвердження
Остеопороз і деменція часто виникають у тих самих людей. Серед спільних чинників ризику названо старший вік, жіночу стать і низьку фізичну активність. Попередні дослідження команди також вказували, що остеопороз і переломи можуть бути незалежними чинниками ризику деменції, тоді як люди з деменцією частіше падають і травмують кістки.
Бісфосфонати сповільнюють руйнування кісткової тканини та знижують імовірність переломів. Окремі біологічні дослідження припускали, що процеси, на які впливають ці препарати, можуть бути пов’язані також із розвитком хвороби Альцгеймера та інших форм деменції. Саме це підштовхнуло науковців перевірити, чи може лікування остеопорозу мати потенційну користь для мозку.
Керівник дослідження, професор Чюн Чін-лунг, наголосив на можливій «подвійній користі» препаратів: зміцненні кісток і потенційному захисті від хвороби Альцгеймера та споріднених деменцій. Однак дослідження було спостережним. Воно виявляє зв’язок між прийомом ліків і ризиком деменції, але не доводить, що саме препарати безпосередньо запобігають хворобі.
Азотовмісні бісфосфонати давно використовують у клінічній практиці, і вони відносно доступні. Тому дослідники вважають доцільним перевірити їхню можливу додаткову дію, зокрема на тлі пошуку засобів для сповільнення деменції.
За оцінками, нині у світі з деменцією живуть понад 55 мільйонів людей, а до 2050 року їхня кількість може зрости до 139 мільйонів. Автори вважають, що результати відкривають перспективний напрям для подальших клінічних випробувань. Якщо наступні дослідження підтвердять прямий вплив бісфосфонатів на ризик або час появи деменції, ці препарати можуть отримати додаткове застосування для підтримки здоров’я мозку в літньому віці.
Джерело: agroreview.com
