266
0
40 років тому США розмістили в Європі крилаті ракети і ядерні ракети “Першинг-2”, щоб протистояти радянським ракетам SS-20. Цей крок посилив напруженість часів холодної війни, але через кілька років призвів до укладення історичної угоди про роззброєння. Про це пише журналіст Reuters Марк Тревельян.
“Ми можемо пишатися тим, що посадили цей саджанець, який одного дня може вирости в могутнє дерево миру”, – сказав радянський лідер Михайло Горбачов президенту США Рональду Рейгану в грудні 1987 року, коли вони домовилися про демонтаж систем, які конкурували, в рамках договору, що скасовував усі наземні ядерні та звичайні озброєння малої і середньої дальності (INF) – з дальністю від 500 км до 5500 км.
Цей саджанець прожив до 2019 року, коли президент США Дональд Трамп вийшов із договору, посилаючись на ймовірні порушення, які Росія заперечувала. Однак ризиковані наслідки повного розриву пакту стають повністю очевидними тільки зараз, коли обидві сторони викладають плани щодо нового розгортання.
28 червня президент Володимир Путін публічно заявив, що Росія відновить виробництво ракет малої та середньої дальності наземного базування – те, що, як підозрює Захід, вона вже робить, – і ухвалить рішення, де їх розмістити в разі потреби. Експерти з безпеки припускають, що ці ракети, як і більшість російських систем, будуть здатні нести як звичайні, так і ядерні боєголовки.
Рішення, ухвалені на тлі гострої напруженості у зв’язку з війною в Україні та загрозливою, на думку Заходу, ядерною риторикою Путіна, посилюють і без того складний набір загроз для обох сторін. Вони також є частиною ширшої гонки озброєнь INF з Китаєм.
“Реальність така, що і Росія, і США роблять кроки, які, на їхню думку, зміцнюють їхню безпеку, незалежно від того, чи йде це на шкоду іншій стороні… Унаслідок цього кожен крок США або Росії чинить тиск на супротивника, змушуючи його відповісти якимось чином, політичним або військовим. Це і є визначення гонки озброєнь”, – вважає директор із глобальних ризиків Федерації американських учених Джон Вольфстал.
Сценарії ударів
Старший науковий співробітник Інституту ООН з дослідження проблем роззброєння Андрій Баклицький каже, що плановане розгортання створює “більше сценаріїв для прямої військової конфронтації між Росією і країнами НАТО”, до яких усі сторони мають підготуватися.
Гіпотетично, це можуть бути такі сценарії, як удар Росії по польській базі, де зберігається західна зброя, призначена для України, або атака США на російський радар чи командно-контрольний пункт, вважає Баклицький.
За його словами, кожна зі сторін уже має можливості для нанесення таких ударів за допомогою ракет морського або повітряного базування, але додавання зброї наземного базування дасть їм більше можливостей для проведення атаки і протистояння заходам у відповідь противника.
Ризик, на думку експертів, полягає в тому, що це підігріє і без того високу напруженість і призведе до подальшої ескалації.
За словами Вольфстала, він розглядає плановане розгортання американських військ у Німеччині як сигнал запевнення для європейських союзників, а не як крок, що дає значну військову перевагу.
“Єдине, що мене турбує у зв’язку з розміщенням цих систем, це те, що вони, можливо, не додадуть нам військового потенціалу, але майже напевно збільшать ризик того, що криза може прискоритися і вийти з-під контролю”, – сказав він.
Фахівець з контролю над озброєннями з Інституту досліджень проблем миру і політики безпеки в Гамбурзі Ульріх Кюн каже: “З точки зору Росії, якщо ви розмістите таку зброю в Європі, вона може створити стратегічні (загрози) – російським командним центрам, політичним центрам у Росії, аеродромам, злітно-посадочним смугам, де розміщені російські стратегічні бомбардувальники”.
За його словами, у відповідь Росія може розгорнути більше стратегічних ракет, націлених на континентальну частину США.
Як відреагує Китай
Будь-яке розгортання російських і американських ракет середньої дальності може також спровокувати подальше нарощування [озброєнь] Китаєм, який не пов’язаний радянсько-американським договором 1987 року і тому може вільно нарощувати власний арсенал.
Міністерство оборони США в доповіді Конгресу за 2023 рік повідомило, що ракетні сили Китаю налічують 2300 ракет із дальністю польоту від 300 до 3000 км і ще 500 ракет із дальністю польоту від 3000 до 5500 км.
Заклопотаність з приводу китайських ракет стала важливим фактором, що вплинув на рішення Трампа вийти з договору з Росією, і США вже зробили перший крок до розміщення власної зброї середньої дальності в країнах-союзниках в Азії. У квітні вони вперше розмістили за кордоном раніше заборонені ракети наземного базування, взявши участь у двотижневих військових навчаннях на Філіппінах.
“Це буде не двостороння гонка озброєнь між Росією і США та їхніми союзниками, а набагато складніша гонка”, – каже Ульріх Кюн, зазначаючи, що до неї можуть бути залучені Китай та інші союзники США в Азії, як-от Південна Корея і Японія.
Усі три експерти заявили, що шанси на те, що Росія і США дійдуть до проривної угоди з контролю над озброєннями, подібної до тієї, яку уклали Рейган і Горбачов у 1980-х роках, невеликі.
“Навіть якщо Росія і США погодяться, що “все це нікому не допомагає, давайте повернемося до Договору про ядерні сили середньої дальності” або чогось іще, США не зможуть цього зробити через Китай, тому що їм дійсно потрібні ці системи, щоб відповідати китайським можливостям”, – сказав Андрій Баклицький.
Він додав, що, найімовірніше, “ми просто продовжимо накопичувати ці системи і націлювати їх одна на одну. Тож не схоже, що на нас чекає приємне проведення часу”.
США розмістять ракети в Німеччині
10 липня Сполучені Штати заявили, що з 2026 року почнуть розміщувати в Німеччині зброю, яка міститиме SM-6 і Tomahawks, що раніше розміщувалися переважно на кораблях, а також нові гіперзвукові ракети. Це звичайні системи, але деякі з них теоретично можуть бути оснащені ядерними боєголовками, і експерти з безпеки кажуть, що російське планування має передбачати таку можливість.
За словами канцлера ФРН Олафа Шольца, озброєння з дальністю дії до 2500 кілометрів, які 2026 року США розмістять у Німеччині, мають запобігати атакам із “безпечного тилу”.
