1286
Історія нашої планети налічує понад 4,5 мільярда років, проте історія людства набагато коротша: вчені роками намагаються пролити світло на події минулого, але часом трапляється конфуз, пише Успіх in UA.
Наприклад, десятиліттями дослідники вважали, що населення острова Пасхи згубив загадковий колапс “екоциду”, але нове дослідження ставить це твердження під сумнів.
Результати нового дослідження показують, що популяція різьбярів пам’ятників на острові не могла бути достатньо великою, щоб зникнути через неправильне поводження з природними ресурсами, як вважалося раніше.
Десятиліттями провідна теорія про екоцид Рапа-Нуї, або острова Пасхи, припускала, що місцева популяція була неймовірно великою і зазнала невдачі через “власну дурість”. Нібито місцеві жителі вирубали всі дерева на острові, що призвело до того, що колись родючий ґрунт став вразливим. У результаті корінне населення більше не могло вирощувати необхідну кількість продуктів, а тому на острові запанував голод, за яким наступила війна, канібалізм і крах. У результаті населення острова з кількох тисяч скоротилося до 100 осіб всього за 150 років, повідомляє focus.ua.
Однак нове дослідження, засноване на аналізі альпінаріїв (садів каменів), припускає, що все відбувалося трохи інакше. Чисельність населення острова Пасхи справді скоротилася в 1700-х роках після зустрічі з європейцями, але, ймовірно, це сталося через работоргівлю, примусову міграцію та появу патогенів.
Під час нового дослідження команда під керівництвом археолога Ділана Девіса з Колумбійської кліматичної школи провела нове супутникове обстеження альпінаріїв і виявила, що кількість цих садів просто не могла підтримувати досить велике населення острова, як вважалося раніше. Простими словами, чисельність населення острова просто ніколи не була такою великою, як вважалося.
Тепер автори дослідження вважають, що корінне населення острова Пасхи насправді було більш витривалим і винахідливим, ніж припускала історія колапсу. Люди вирощували тут солодку картоплю в альпінаріях, а також харчувалися морепродуктами та жили цілком стійко і щасливо аж до моменту прибуття європейців.
Попередні оцінки альпінаріїв припустили, що населення острова Пасхи становило близько 17 000 осіб, проте нові дані показують, що тут мешкало лише близько 2-3 тисяч осіб, що відповідає розповідям перших європейських відвідувачів острова.
У новій роботі вчені витратили 5 років, щоб обстежити альпінарії на землі та каталогізувати їх. Далі вони використовували машинне навчання і виявили, що на острові безліч природних відслонень, які раніше помилково приймали за альпінарії. Результати показали, що тільки близько 0,76 квадратного кілометра Рапа-Нуї були відведені під сади каміння, які самі по собі могли б прогодувати населення чисельністю близько 2000 осіб.
Таким чином 1722 року, під час прибуття перших європейців, населення острова становило від 2 000 до 3 000 осіб, а вже до 1877 року на острові мешкали лише 100 осіб.
