916
Міжнародна група біологів-еволюціоністів та палеонтологів виявила найдавніші на сьогодні останки жаби. Вона жила приблизно 100 мільйонів років тому, за часів динозаврів, і померла з повним черевом ікринок.
Дослідницька група просканувала скам’янілість за допомогою комп’ютерного томографа та визначила, що жаба належала до вигляду Gansubatrachus qilianensis.
Оскільки у черевці стародавнього земноводного виявили ікринки, експерти припустили, що воно могло померти під час парування. У процесі розмноження самці жаб нерідко демонструють таку форму поведінки, як амплексус, або «обійми», — притискаються до самки і міцно охоплюють її передніми лапками, поки та відкладає ікринки. Амплексус може тривати годинами або навіть днями, а самки ризикують загинути від виснаження та ядухи.
Дослідники виключили старість як причину смерті та з’ясували, що жаба не померла через екологічні проблеми (цвітіння водоростей або зміну стану води).
