Обмеження калорій давно вивчають як один із небагатьох способів, що здатні продовжувати життя лабораторних тварин і відтерміновувати частину вікових змін. Тепер дослідники NYU Langone Health та кількох американських наукових центрів знайшли ще один можливий механізм цього ефекту: у мишей, які споживали на 30% менше калорій, повільніше накопичувалися мутації ДНК у різних тканинах.

З віком генетичний матеріал у клітинах постійно зазнає пошкоджень. Частину з них організм успішно ремонтує, однак деякі помилки залишаються. Так звані соматичні мутації поступово накопичуються протягом життя і в більшості випадків не мають помітних наслідків. Проте окремі зміни можуть порушувати роботу важливих генів і сприяти розвитку раку та інших вікових захворювань.
У новому дослідженні вчені використали високоточне секвенування ДНК і порівняли кількість мутацій у тварин, які харчувалися без обмежень, із мишами на раціоні зі зниженою калорійністю. Йшлося не про голодування: тварини отримували приблизно на третину менше енергії, але раціон залишався поживно повноцінним.
Результат показав зменшення кількох типів генетичних змін. У тварин на обмеженому раціоні рідше виникали заміни окремих «літер» ДНК, а також вставки й видалення фрагментів генетичного матеріалу. Ефект спостерігався не в одній конкретній ділянці, а в масштабі значної частини геному.
Водночас різні органи реагували неоднаково. Найбільш помітне скорочення мутаційного навантаження дослідники побачили у печінці, тоді як у нирках і мозку ефект був слабшим. Автори пояснюють це тим, що тканини відрізняються за швидкістю обміну речовин, типами клітин і механізмами відновлення ДНК.
Ще одна несподівана деталь стосувалася розподілу мутацій усередині геному. У печінці та нирках найбільша різниця проявилася в менш активних ділянках ДНК, де гени або взагалі відсутні, або працюють слабко. Активні ділянки й без того частіше ремонтуються клітиною, тому додатковий ефект харчових обмежень там міг бути меншим.
Автори наголошують, що результати не є рекомендацією людям скорочувати калорійність на 30%. Такий режим складно підтримувати, а при неправильному підході він може призводити до дефіциту поживних речовин, втрати м’язової маси та інших проблем.
Головна цінність роботи полягає в іншому: якщо вчені зрозуміють, яким саме шляхом зменшення калорійності знижує кількість вікових мутацій, у майбутньому можна буде шукати способи відтворити цей ефект без суворої дієти. Поки що відкриття зроблене на мишах, тому перевірка у людей стане окремим великим етапом.
https://medicalxpress.com/news/2026-09-calorie-restriction-reveals-potential-age.html

2715