Що таке ревматоїдний артрит та як його діагностують?

Ревматоїдний артрит — це аутоімунне захворювання, яке впливає на суглоби, спричиняючи їх запалення та пошкодження. При захворюванні імунна система помилково нападає на власні тканини, що призводить до запалення, болю та дегенеративних змін у суглобах.

Як проявляється ревматоїдний артрит?

Симптоми ревматоїдного артриту можуть включати больовий синдром, який спочатку виникає у малих суглобах (пальцах рук чи ніг,) перед розповсюдженням на більші суглоби, такі як ліктьовий, колінний та тазостегновий. Інші прояви включають припухлість тканин, слабкість, швидку втомлюваність, відчуття тепла в суглобі, втрату апетиту, підвищену температуру тіла та обмежений діапазон рухів суглоба.

У деяких пацієнтів ревматоїдний артрит може впливати не тільки на суглоби, але і на різні органи та системи організму, призводячи до неспецифічних симптомів, таких як утруднене дихання, біль у грудях, проблеми зі сном, свербіж, печіння та виділення з очей, а також поколювання та оніміння кінцівок. У деяких випадках можуть з’явитися ревматоїдні вузлики — болючі ущільнення під шкірою, які формуються переважно на розгинальних поверхнях рук, ліктьових та колінних суглобах.

Як діагностують та лікують ревматоїдний артрит?

Діагноз ревматоїдного артриту встановлюється на основі комплексного аналізу клінічних симптомів, лабораторних досліджень та інструментальних методів. Основні методи діагностики ревматоїдного артриту:

1. медичне обстеження та історія хвороби. Лікар проводить спостереження за симптомами, визначає наявність болей та припухлостей у суглобах, а також вивчає історію хвороби та фактори ризику;
2. лабораторні та імунологічні тести. Аналізи можуть включати визначення рівня специфічних маркерів запалення, таких як C-реактивний білок та швидкість осідання еритроцитів (ШОЕ). На захворювання можуть вказувати підвищений ревматоїдний фактор та наявність антитіл до цитрулінового пептиду;
3. рентгенографія. Дає можливість виявити зміни у структурі суглобів, такі як пошкодження, зниження щільності кісток та інші ознаки патології.

В окремих випадках може бути призначено проведення інших досліджень, таких як магнітно-резонансна томографія (МРТ) чи синовіальна біопсія, для детальнішої оцінки стану суглобів. Для постановки діагноза важливо звернутися до кваліфікованого ревматолога для точного визначення стану суглобів та підбору оптимального плану лікування.

Лікування ревматоїдного артриту зазвичай включає в себе комбінацію фармакологічних та немедикаментозних методів. Нестероїдні протизапальні препарати, хімічні модифікатори хвороби та біологічні препарати спрямовані на зменшення запалення та попередження пошкодження суглобів. Фізіотерапія та регулярні фізичні вправи можуть поліпшити гнучкість та силу м’язів. У важких випадках може бути розглянута хірургічна корекція суглобів.