Дослідники підібрали режим освітлення для спіруліни, за якого ця мікроводорість накопичує біологічно активний вітамін B12 у концентраціях, порівнянних із продуктами тваринного походження. Це важливо через давню проблему: звичайна спіруліна може містити сполуки, схожі на B12, але значна їхня частина є неактивними аналогами, які людський організм не може нормально використовувати.

Вітамін B12 необхідний для кровотворення, нервової системи та синтезу ДНК. Надійними харчовими джерелами зазвичай є м’ясо, риба, яйця та молочні продукти, тому людям, які виключають тваринну їжу, часто рекомендують збагачені продукти або добавки.
Спіруліну давно рекламують як поживний продукт, однак її репутація природного джерела B12 була суперечливою. Аналітичні методи показували, що значна частина речовин, які реагують у тестах як кобаламін, належить до псевдовітаміну B12. Хімічно він подібний, але для людини не виконує тієї самої функції.
Команда замість генетичної модифікації змінила умови культивування. Спіруліну вирощували у фотобіореакторах, точно керуючи спектром і режимом світла. Такий «фотонний менеджмент» впливає на обмін речовин клітин і може перенаправляти ресурси на синтез потрібних молекул.
У підібраних умовах Arthrospira platensis накопичувала саме біологічно активну форму B12. За повідомленням авторів, її рівень був порівнянний із концентрацією в яловичині. Водночас частка небажаних неактивних аналогів була зменшена.
Для дослідників важлива і технологічна сторона. Систему розробляли з розрахунком на масштабовані фотобіореактори, де параметри освітлення можна контролювати значно точніше, ніж у відкритих ставках. Це дає можливість отримувати більш передбачуваний склад біомаси.
Автори розглядають такий продукт як потенційне джерело B12 для більш стійких харчових систем. Мікроводорості потребують менше землі, ніж тваринництво, а закриті системи дозволяють ефективніше керувати водою та поживними речовинами. Однак сам лабораторно-технологічний результат ще не означає готовий масовий продукт.
Для практичного використання потрібно підтвердити стабільність процесу у великому масштабі, біодоступність B12 після переробки та зберігання, а також економіку виробництва. Проте робота вирішує ключову хімічну проблему спіруліни: показує, що її можна вирощувати так, щоб вона містила форму B12, яку організм людини здатний використовувати.
https://www.sciencedaily.com/releases/2026/08/260829035227.htm

2159