2159
Володимир Путін під час Східного економічного форуму у Владивостоці визнав, що російська влада недооцінила ризик масштабних атак на нафтопереробні заводи. На тлі перебоїв із виробництвом пального він фактично дав зрозуміти, що дефіцит бензину може залишатися проблемою ще тривалий час.
За словами Путіна, Кремль виходив із припущення, що нафтопереробні підприємства не стануть цілями ударів, оскільки вважав їх цивільними об’єктами. Він визнав, що цей розрахунок виявився помилковим.
На пряме запитання про те, чи потрібно росіянам звикати до нестачі пального, Путін відповів, що країна повинна бути готова до будь-якого розвитку подій. Так він фактично підтвердив, що швидкого завершення паливної кризи влада не гарантує.
За останні місяці українські сили значно збільшили кількість атак на російські нафтопереробні підприємства. За підрахунками Bloomberg, лише у серпні НПЗ у Росії атакували щонайменше 21 раз, що стало рекордом за один місяць.
Пошкодження заводів вплинули на виробництво бензину та дизельного пального. У низці регіонів виникали черги на автозаправках, а окремі оператори вводили обмеження на продаж.
Російська влада намагалася стабілізувати ситуацію за допомогою обмежень експорту та перерозподілу внутрішніх поставок. Водночас Москва почала збільшувати закупівлі бензину з інших країн, серед яких називали Індію, Казахстан і Марокко.
Путін заявив, що нафтові компанії самостійно посилюють захист промислових об’єктів і відновлюють пошкоджені потужності. За його словами, у найближчий період планується повернути до роботи частину обладнання, яке досі залишається недоступним.
Головним способом зменшити ризик нових ударів він назвав нарощування засобів протиповітряної оборони довкола важливих підприємств.
Паливні проблеми вже виходять за межі самої Росії. Монголія, яка значною мірою залежить від російських поставок, також повідомляла про дефіцит, черги на АЗС та зростання цін.
Таким чином перебої у роботі НПЗ перетворилися з локальної промислової проблеми на фактор, який впливає на внутрішній ринок, міжнародні поставки та повсякденне життя споживачів.
Російський уряд уже кілька місяців намагається балансувати між потребами внутрішнього ринку та доходами від експорту. Обмеження продажу пального за кордон дозволяють залишати більше обсягів усередині країни, але одночасно скорочують експортну виручку компаній.
Проблема ускладнюється тим, що ремонт НПЗ потребує спеціалізованого обладнання й компонентів. У санкційних умовах заміна окремих технологічних вузлів може тривати довше, ніж у мирний час.
Навіть після відновлення пошкоджених заводів ринок залишатиметься залежним від того, чи зможе Росія захистити великі переробні об’єкти від нових атак. Саме тому тема ППО довкола НПЗ стала одним із ключових пунктів у поясненнях влади.
