3390
Останнє підземне ядерне випробування КНДР у Пунг’є-рі завершилося у вересні 2017 року, але його геологічні наслідки, схоже, не закінчилися разом із вибухом. Нове дослідження показує, що серія випробувань могла перебудувати напруження у гірському масиві настільки сильно, що дрібні землетруси навколо гори Мантап тривали й навіть активізувалися через роки після детонацій.
На полігоні Пунг’є-рі Північна Корея провела шість підземних ядерних випробувань у період із 2006 до 2017 року. Найпотужнішим стало останнє: його оцінюють приблизно у 100–250 кілотонн у тротиловому еквіваленті, а сейсмічний сигнал відповідав події магнітудою близько 6,3. Для порівняння, це вже масштаб, за якого ударна хвиля здатна істотно пошкодити навколишню породу.
Дослідники проаналізували багаторічний каталог сейсмічних подій і дійшли висновку, що повторні вибухи не просто створювали короткочасні поштовхи. Вони поступово руйнували та розтріскували породи, а також змінювали розподіл напружень на вже існуючих розломах.
Це важлива відмінність від звичайного післяударного процесу. Після сильного землетрусу афтершоки зазвичай із часом слабшають і стають рідшими. Біля Мантапу картина виявилася складнішою: частина сейсмічності з’являлася із затримкою, а активні зони могли розташовуватися на десятки кілометрів від місця самого вибуху.
Науковці пояснюють це реактивацією розломів. Вибух не обов’язково створює новий великий розлом із нуля. Натомість він може трохи змінити тиск у масиві так, що стара геологічна тріщина, яка раніше перебувала у відносній рівновазі, починає рухатися. У такому разі землетрус може статися не одразу, а після поступового перерозподілу напружень.
Результат має практичне значення для систем міжнародного моніторингу ядерних випробувань. Сейсмологи повинні вміти відрізняти новий вибух від природного або індукованого землетрусу. Якщо наслідки старого випробування можуть проявлятися багато років, інтерпретація слабких подій навколо колишніх полігонів стає складнішою.
Водночас дослідження не означає, що кожен землетрус у регіоні є прямим наслідком ядерних випробувань. Корейський півострів має власну тектонічну структуру. Нові дані радше показують, що масштабні підземні вибухи здатні надовго змінити локальну геологічну систему і створити умови, за яких частина розломів активується пізніше.
https://processer.media/uk/pisla-adernogo-viprobuvanna-kndr-zemletrusi-bila-punge-ri-trivali-rokami
