1587
Фраза «живіт скрутило від нервів» має цілком фізіологічне пояснення. Мозок і травна система постійно обмінюються сигналами через нервову, гормональну та імунну системи. Саме тому сильний стрес може викликати нудоту, спазми, діарею або, навпаки, закреп навіть у людини без серйозної хвороби кишечника.
Під час стресу активується симпатична нервова система — організм переходить у режим «бий або тікай». Кровотік та енергія перерозподіляються, а травлення тимчасово відходить на другий план.
Одночасно змінюється моторика кишечника. У одних людей вона прискорюється, тому з’являються часті позиви до туалету. У інших, навпаки, сповільнюється, що сприяє закрепам і здуттю.
Стрес також може підвищувати чутливість нервових закінчень у кишечнику. Тоді звичайне розтягнення газами або рух вмісту сприймається як сильніший біль. Саме цей механізм має значення при синдромі подразненого кишечника.
Практичне значення має регулярність. Якщо симптом виникає лише перед важливою подією і швидко минає, це одна ситуація. Якщо біль постійний, будить уночі або супроводжується кров’ю у випорожненнях чи втратою ваги, потрібно шукати іншу причину.
Зменшити прояви можуть нормальний сон, фізична активність, регулярне харчування та методи зниження стресу. У деяких випадках когнітивно-поведінкова терапія допомагає зменшувати шлунково-кишкові симптоми.
Водночас психологічне пояснення не повинно ставати виправданням для ігнорування нових або прогресуючих симптомів. Спочатку важливо виключити органічні захворювання.
