2717
Головний біль, безсоння, постійна втома, серцебиття та тривога нерідко змушують людину звертатися до різних лікарів. Одні йдуть до невролога, інші шукають причину в роботі серця або щитоподібної залози, а за частиною таких симптомів можуть стояти тривожні чи депресивні розлади. Як зрозуміти, до якого спеціаліста звернутися насамперед, пояснює лікар-психіатр Євген Скрипник.
Чим відрізняються невролог і психіатр
Обидва спеціалісти працюють із захворюваннями, пов’язаними з мозком і нервовою системою, however їхні напрями роботи відрізняються.
Невролог діагностує та лікує захворювання нервової системи, зокрема мігрені, епілепсію, нейропатії, хворобу Паркінсона та наслідки інсульту. До нього варто звернутися за підозри на неврологічне захворювання, наприклад у разі повторюваних нападів головного болю, порушень чутливості, слабкості м’язів або проблем із координацією.
Психіатр зосереджується на психічних розладах, серед яких депресія, тривожні розлади, біполярний афективний розлад та інші стани, що впливають на емоції, мислення, поведінку й повсякденне життя.
Водночас межа між цими напрямами не завжди очевидна. Порушення сну, проблеми з концентрацією та втома можуть траплятися як за психічних розладів, так і за соматичних або неврологічних захворювань.
Якщо основними скаргами є тривога, пригнічений настрій, втрата інтересу до життя або тривале емоційне виснаження, звернення до психіатра може бути доцільним першим кроком, і попередня консультація невролога для цього не обов’язкова. Якщо ж є виражені неврологічні симптоми, як-от повторювані напади головного болю, оніміння, порушення координації або підозра на епілептичні напади, потрібна неврологічна оцінка.
При раптовій слабкості однієї половини тіла, порушенні мовлення, асиметрії обличчя або раптовому надзвичайно сильному головному болю необхідно негайно викликати екстрену медичну допомогу, а не чекати планового прийому.
Коли причина симптомів незрозуміла, можна почати із сімейного лікаря. Він оцінить загальний стан, визначить потребу в обстеженнях і за необхідності скерує до відповідного спеціаліста.
Коли варто звернутися до психіатра
Євген Скрипник пояснює, що одним із важливих сигналів депресивного розладу є тривале погіршення самопочуття, яке не минає навіть після відпочинку. Звичайна втома зазвичай зменшується після сну, вихідних або зміни діяльності, тоді як при депресії виснаження може тривати незалежно від того, скільки людина відпочиває.
Особливу увагу психіатр радить звертати на пригнічений настрій більшу частину дня, втрату задоволення від занять, які раніше подобалися, постійну втому та нестачу енергії, порушення сну й апетиту, труднощі з виконанням повсякденних справ, а також відчуття власної меншовартості та безнадії. Якщо такі симптоми зберігаються майже щодня протягом двох тижнів або довше, це привід звернутися по професійну допомогу. Чекати два тижні необов’язково, якщо стан стрімко погіршується, людина не може нормально функціонувати або виникають думки про самогубство.
Окремо фахівець говорить про фізичні прояви. Іноді людина відчуває біль у животі, прискорене серцебиття, напруження м’язів або дискомфорт у спині, проходить обстеження, але не отримує повного пояснення свого стану. Психіатр наводить приклад пацієнта, який роками звертався до гастроентерологів через біль у животі та порушення травлення і лише згодом потрапив на консультацію до психіатра.
Водночас фізичні симптоми не можна автоматично пояснювати стресом. Перед тим як пов’язувати їх із психічним станом, необхідно оцінити можливі соматичні причини. Наприклад, серцебиття та втома можуть виникати при захворюваннях щитоподібної залози, анемії, порушеннях серцевого ритму та інших станах. Тому під час консультації лікар розпитує не лише про настрій і тривогу, а й про фізичне самопочуття, попередні обстеження та супутні захворювання.
Ще один поширений страх полягає в переконанні, що після звернення до психіатра обов’язково призначать ліки. Скрипник наголошує, що головне завдання першої консультації — оцінити стан людини та з’ясувати, чи є підстави підозрювати психічний розлад. Лікар розпитує про симптоми, їхню тривалість, сон, апетит, пережиті стресові події, попереднє лікування та загальний стан здоров’я. За результатами можуть бути рекомендовані психотерапія, медикаментозне лікування, додаткові обстеження або спостереження. Вибір залежить від діагнозу, тяжкості симптомів і потреб конкретної людини.
Психіатр звертає увагу, що люди нерідко відкладають консультацію через страх перед діагнозом або упередження щодо психіатричної допомоги. Проте своєчасне звернення дозволяє встановити причину погіршення самопочуття та підібрати відповідну допомогу. Якщо тривога, безсоння, пригнічений настрій або постійна втома починають впливати на роботу, стосунки та звичне життя, не варто чекати, поки симптоми стануть нестерпними.
Невролог і психіатр не є взаємозамінними спеціалістами. Правильний вибір залежить від характеру симптомів, а іноді для з’ясування причини потрібна допомога обох лікарів.
Джерело: stan.space
