703
Українські мережі автозаправних комплексів масово посилюють захист об’єктів після регулярних ракетних і дронових атак. За останні пів року пошкоджено або зруйновано понад 300 АЗК у різних областях, тому бетонні модулі, габіони, антидронові сітки й спеціальні сховища поступово стають частиною стандартної інфраструктури.
Підходи у операторів різні. Одні мережі ставлять важкі швидкомонтовані бетонні конструкції, інші інтегрують повноцінні споруди цивільного захисту ще на етапі будівництва нових комплексів, а частина компаній додатково захищає операторські, вітрини та паливні колонки від уламків.
OKKO та Укрнафта масштабують бетонний захист
OKKO вже має тимчасові захисні споруди більш ніж на 75 локаціях і планує збільшити їхню кількість до 120. Типовий модуль може важити до 40 тонн, а товщина бетонних стін сягає близько 30 см, тому йдеться не про декоративні павільйони, а про серйозні захисні конструкції.
Паралельно мережа встановлює антидронові сітки, укріплює території габіонами з піском, захищає паливні колонки та обклеює вікна бронеплівкою. Окремий елемент безпеки — система оперативного оповіщення, щоб персонал міг вчасно припинити роботу колонок і перейти до захищеної зони.
Укрнафта встановлює 13 бетонних укриттів у Києві та Київській області, насамперед біля великих доріг і в густонаселених районах. Раніше компанія облаштувала габіонами 25 об’єктів, і на одній із локацій така конструкція реально допомогла локалізувати вибух та зменшити розліт уламків.
UPG інтегрує сховища в нові комплекси
UPG обрала більш капітальний підхід і почала закладати споруди цивільного захисту безпосередньо у проєкти нових заправно-відпочинкових комплексів. На початку року такі об’єкти вже працювали у Києві, Київській, Вінницькій та Львівській областях, а наступні планували відкрити на Рівненщині та в Кривому Розі.
Ці сховища розраховані на широке коло людей. До них можуть зайти не лише клієнти АЗК, а й відвідувачі з дітьми, домашніми тваринами та люди з інвалідністю, що робить об’єкт частиною ширшої цивільної інфраструктури.
Інші оператори теж поступово додають безпекові функції. Наприклад, SOCAR має на офіційній карті окремий фільтр для пошуку укриттів, а WOG на частині об’єктів у небезпечних регіонах запровадила негайне припинення відпуску пального під час повітряної тривоги.
Укриття не робить АЗК абсолютно безпечним
Навіть наявність бетонної споруди біля колонок не перетворює автозаправку на повністю безпечне місце під час атаки. Під час тривоги водій повинен виконувати вказівки персоналу, з’ясувати, де саме розташоване укриття, і не залишатися біля паливних резервуарів та колонок.
Укрнафта прямо наголошує, що під час тривоги її комплекси припиняють роботу, а люди мають залишити територію й перейти у сховище. Якщо ситуація дозволяє безпечно виїхати, інколи краще взагалі залишити АЗК, оскільки паливні об’єкти залишаються зонами підвищеного ризику.
