1838
Кількість загиблих унаслідок катастрофічної повені на кордоні Непалу й Тибету продовжує зростати. За останніми даними, у Непалі підтверджено 669 смертей, ще сім людей загинули на тибетській стороні кордону. Тисячі людей досі вважаються зниклими безвісти.
Катастрофу спричинив масштабний обвал порід і льодовика в Гімалаях. Величезна маса льоду, каміння та ґрунту зійшла в долину й різко підняла рівень води в річковій системі.
Потік перетворився на суміш води, мулу, уламків і каміння, яка знищувала будинки, мости, електростанції та дороги.
У Непалі зниклими безвісти залишаються понад дві тисячі людей, а на тибетській стороні — сотні.
Серед тих, кого досі шукають, є щонайменше сотні іноземних громадян, зокрема індійські паломники та туристи.
Пошукові роботи кілька разів доводилося призупиняти через погану погоду. У горах зберігається небезпека нових зсувів і раптових паводків.
Рятувальники використовують гелікоптери для евакуації людей із районів, які втратили автомобільне сполучення.
Непал отримує допомогу від Індії, Китаю та міжнародних організацій. Окремі іноземні команди спеціалізуються на роботі в тунелях гідроелектростанцій.
Катманду оцінює майбутні витрати на відбудову у 4–5 млрд доларів. Влада заявляє, що країні потрібні не стільки додаткові звичайні рятувальні загони, скільки технічні спеціалісти, обладнання та фінансування.
У постраждалих районах також проводять відбір ДНК у загиблих, яких неможливо впізнати візуально, щоб у майбутньому родини могли отримати підтвердження їхньої особи.
