Уявлення про те, що найскладніший психологічний період життя настає приблизно в середньому віці, поступово змінюється. Великий міжнародний аналіз виявив іншу картину: найнижчі показники психічного благополуччя частіше фіксували саме серед наймолодших дорослих, а не серед людей старшого віку.

Дослідники опрацювали відповіді близько 1,7 мільйона осіб із 44 країн. Серед респондентів молодших за 25 років низькі показники психічного здоров’я мали 48%. Різниця між статями також була помітною: серед молодих жінок цей показник сягав 53%, а серед молодих чоловіків — 41%. Ідеться про результати оцінювання стану, а не про те, що половина опитаних має підтверджений психіатричний діагноз.
Науковців зацікавив не лише високий показник, а й його розподіл за віком. У попередніх моделях психологічні труднощі нерідко описували як явище, що посилюється в середньому віці. У новіших даних найбільше неблагополуччя припадало на початок дорослого життя, а в старших групах оцінки поступово поліпшувалися.
Пояснити таку зміну одним чинником поки неможливо. Дослідники припускають вплив економічної нестабільності, невизначеності щодо працевлаштування, наслідків пандемії та змін у спілкуванні через цифрові платформи. Але саме це дослідження не доводить, що соціальні мережі або певна економічна подія спричинили виявлену тенденцію.
Статистика не означає, що представники одного покоління слабші або менш стійкі за інших. Вона радше демонструє потребу уважніше ставитися до психічного добробуту молоді, доступності допомоги та умов, у яких молоді люди навчаються, працюють і починають самостійне життя. Тривале пригнічення, порушення сну або втрата здатності виконувати звичні справи — привід звернутися по професійну підтримку.
https://expert.in.ua/zdorovya-krasa/zumery-staly-najtryvozhnishym-pokolinnyam-48-molodi-mayut-nyzki-pokaznyky-psyhichnogo-zdorovya/

1094