1090
Jaguar D-Type створювали для перегонів, але сьогодні найцікавіші екземпляри цієї моделі розповідають історію не лише автоспорту. Два такі автомобілі, XKD 522 і XKD 531, пройшли тривалий шлях від гоночних трас і американської автомобільної культури до реставраційної майстерні, де їм повернули історичний вигляд.
У 1950-х роках D-Type вирізнявся незвичайною для свого часу аеродинамікою: його кузов, натхненний авіаційними принципами, створювали насамперед для високих швидкостей на тривалих дистанціях. Саме змагання «24 години Ле-Мана» зробило модель однією з найвідоміших в історії британської марки.
Після смерті друга Тома Джеремі та Білл взялися за долю двох рідкісних Jaguar. Обидва потребували серйозного відновлення, проте реставратори не хотіли перетворити їх на однакові виставкові експонати. Перед ними стояло складніше завдання: зберегти сліди подій і людей, які сформували характер кожної машини.
Jaguar із номером шасі XKD 522 особливий уже тим, що є одним із двох заводських D-Type червоного кольору. У 1955 році автомобіль навіть зняли з експозиції автосалону в Лос-Анджелесі, аби Керрол Шелбі міг виступити на ньому після аварії на Ferrari. Такий епізод робить машину частиною біографії однієї з найпомітніших постатей автоспорту.
На що звернути увагу
Історія XKD 531 розгорталася інакше. Наприкінці 1950-х він став частиною американської субкультури Kustom Kulture, що об’єднувала шанувальників незвичного оформлення та індивідуальної доробки автомобілів. На кузові з’явилися характерні декоративні лінії — пінстрайпінг, пов’язаний із відомим художником Von Dutch.
У процесі реставрації важливими виявилися навіть дрібні кріплення та деталі початкового складання. Відтворити гладкий кузов було недостатньо: майстри прагнули не загубити автентичні елементи, які підтверджують минуле автомобілів. Саме тому роботи з класичною технікою часто нагадують історичне дослідження.
Обидва D-Type після відновлення залишилися різними за характером. Один нагадує про ранні виступи й шлях гоночної техніки за океаном, інший — про перетин британського автоспорту з американським мистецтвом кастомізації. Разом вони показують, чому цінність класичних машин визначається не тільки технічними параметрами, а й подіями, які пережили конкретні екземпляри.
