2840
Діти з аутизмом можуть розуміти значення слів і речень, але їхній мозок дещо інакше реагує на емоційний зміст почутого. Нове дослідження з використанням функціональної магнітно-резонансної томографії показало, що одна з ділянок мозку, яка бере участь в обробленні мовлення та соціальної інформації, слабше реагувала на речення про людські почуття й переживання. Реакція на нейтральні висловлювання при цьому істотно не відрізнялася.
Чому дітям з аутизмом може бути складніше розуміти емоції в розмові
Спілкування передбачає значно більше, ніж розпізнавання слів і граматичних конструкцій. Щоб зрозуміти співрозмовника, людина має враховувати контекст, наміри, емоції та соціальне значення сказаного. Речення «Сестра засміялася з жарту» описує не лише дію, а й соціальну ситуацію та емоційну реакцію, тоді як «Бананова шкірка жовта» передає переважно факт про предмет. Для мозку такі повідомлення можуть відрізнятися не лише змістом, а й тим, які нейронні системи беруть участь в їх обробленні.
Люди з аутизмом можуть мати індивідуальні особливості соціальної комунікації, сприйняття емоцій і розуміння контексту. Водночас це не означає, що вони не здатні відчувати емоції чи розуміти переживання інших. Попередні дослідження показували, що під час свідомого оцінювання емоційного забарвлення слів люди з аутизмом нерідко демонструють результати, подібні до людей без аутизму. Відмінності можуть бути помітнішими під час автоматичного оброблення емоційного змісту, коли людина спеціально не аналізує почуте. Саме цей процес і вирішили дослідити науковці під керівництвом Ханьлінь У з Китайського університету Гонконгу.
Як проходило дослідження і що показали його результати
Спочатку до роботи залучили 78 дітей, які навчалися у звичайних школах Гонконгу. Усі учасники були правшами, а рідною мовою була кантонська. Результати сканування 20 дітей довелося виключити через надмірні рухи головою. До остаточного аналізу увійшли 58 дітей середнього віку приблизно 10 років: 37 з розладом аутистичного спектра (РАС) і 21 без аутизму. Більшість, а саме 48 учасників, були хлопчиками.
Під час томографії діти слухали речення трьох типів: про людей і їхні емоційні переживання, про предмети й факти без людських почуттів, а також записи речень, відтворені у зворотному напрямку. Усі речення складалися з восьми складів і були зіставними за граматичною складністю та частотою слів. Записи створили синтезатором мовлення з одним штучним голосом, щоб зменшити вплив інтонації та тембру. Відповідати на запитання дітям не потрібно було, науковці спостерігали за активністю мозку під час звичайного слухання.
Найважливіші відмінності виявили у верхній скроневій борозні лівої півкулі, яку позначають скороченням STS. Ця структура бере участь у складних процесах оброблення мовлення, соціальної інформації та сигналів, які допомагають розуміти інших. У дітей без аутизму вона значно активніше реагувала на соціально-емоційні речення, ніж на речення про предмети. У дітей з аутизмом ця перевага також простежувалася, але була значно слабшою, і під час окремого аналізу їхньої групи не досягла статистичної значущості.
Водночас дослідження не дозволяє зробити висновок, що діти з аутизмом не розуміють почуттів інших. Науковці вимірювали активність мозку, але не перевіряли безпосередньо, наскільки точно кожна дитина зрозуміла емоційний зміст. Слабша нейронна реакція не означає відсутності розуміння, співпереживання чи емоційної чутливості. Загальний рівень розуміння мовлення також не пояснював різниці між групами. Дослідження не доводить, що саме ця ділянка мозку спричиняє комунікативні труднощі, і поки невідомо, чи змінюється її активність із віком або під впливом підтримки. Для відповіді на ці запитання потрібні масштабніші дослідження.
Джерело: stan.space
