2854
Навіть короткочасний вплив аерозолю електронних сигарет може порушувати роботу клітин, які захищають глибокі ділянки легень. До такого висновку дійшли дослідники, які працювали з людськими клітинами та золотистими сирійськими хом’яками.
Вейпінг послаблював захисний бар’єр легень
У найглибших ділянках легень кисень переходить у кров через надзвичайно тонку структуру. Її забезпечують два шари клітин: один вистилає найдрібніші дихальні шляхи, а другий утворюють крихітні кровоносні судини навколо повітряних мішечків. Щоб кисень міг потрапляти в кров, а рідина не проникала в повітряні простори легень, ці шари мають залишатися щільно з’єднаними.
У лабораторії дослідники використовували клітини обох типів, зокрема отримані з донорських легень, а також тонкі зрізи легеневої тканини людей, які ніколи не курили та не мали захворювань легень. Для експериментів брали комерційні картриджі JUUL зі смаком Virginia Tobacco та концентрацією нікотину 5%. Пристрій робив затяжки тривалістю три секунди з інтервалом у 30 секунд. Вплив самого аерозолю, рідини та конденсату перевіряли в дозах, наближених до помірного використання електронної сигарети.
Уже протягом першої доби клітинні шари почали втрачати герметичність. Чим більшим був вплив аерозолю, тим сильніше порушувався бар’єр, а найвища доза спричиняла найбільш тривалі пошкодження.
Окрему увагу дослідники приділили аутофагії, природному процесу, за допомогою якого клітини розщеплюють пошкоджені компоненти й повторно використовують їхні складові. Після впливу аерозолю цей механізм активувався, але клітини не могли повністю його завершити. Усередині накопичувалися частково перероблені матеріали, розмноження клітин сповільнювалося, а частина з них гинула. Науковці пов’язали ці порушення із сигнальним механізмом JNK, який бере участь у клітинній відповіді на стрес. Коли клітини перед впливом аерозолю обробляли препаратом, що блокує JNK, пошкодження були менш вираженими, а внутрішнє очищення проходило ефективніше.
Ефекти в тварин і можлива реакція на віруси
Щоб перевірити, як зміни проявляються в живому організмі, дослідники залучили золотистих сирійських хом’яків. Тварини вдихали конденсат аерозолю один раз на день протягом п’яти днів, після чого ще 10 днів перебували на чистому повітрі. Зовні хом’яки не демонстрували ознак хвороби та не втрачали вагу, а мікроскопічне дослідження легень не виявило запалення чи рубцювання тканин. Проте на клітинному рівні зміни зберігалися: показник незавершеної аутофагії зріс приблизно в чотири рази, а в клітинах, що вистилають дрібні кровоносні судини, виявили пошкодження ланцюгів ДНК.
В окремому експерименті тварин спочатку піддавали впливу аерозолю протягом п’яти днів, а через три дні після останнього сеансу заражали SARS-CoV-2. У перші три дні після зараження у хом’яків, які раніше вдихали аерозоль, виявили більше вірусу у зразках із верхніх дихальних шляхів. Результати також залежали від статі: самки з попереднім впливом аерозолю втрачали більше ваги після зараження, ніж незаражені контрольні самки, а у самців спостерігалася протилежна тенденція. Чіткої різниці в запаленні та безпосередньому пошкодженні легеневої тканини між групами не виявили.
Водночас дослідники застерігають, що результати не можна автоматично переносити на людей. Науковці перевіряли лише один продукт і один смак, а хом’яки вдихали конденсат, а не свіжу пару, тож частина короткоживучих сполук могла не потрапити до організму. Крім того, вплив нікотину, ароматизаторів та інших компонентів рідини не розділяли. Поки невідомо, чи можуть ранні зміни з часом призвести до хронічних захворювань легень, і для підтвердження ефектів у людей потрібні дослідження за їхньої участі.
Джерело: portaltele.com.ua
