2876
Міжнародна група вчених представила нову харчову піраміду, у якій головне місце відведено овочам, фруктам, бобовим і цільнозерновим продуктам. Дослідники також переглянули підхід до вибору хліба та інших вуглеводів, наголосивши, що навіть продукти з високим вмістом клітковини не завжди однаково корисні.
Нова модель харчування
Нову модель здорового харчування розробили науковці Міжнародного консорціуму з якості вуглеводів (ICQC). Дослідження очолила американська професорка дієтології Карен Делла Корте з Університету Брігама Янга. До роботи також долучилася професорка Анетте Буйкен з Університету Падерборна.
Команда порівняла рекомендації щодо харчування із семи країн або груп країн та проаналізувала понад 250 наукових праць. Результати опублікували в науковому журналі Advances in Nutrition. Науковці запропонували модель, яка враховує не лише кількість окремих поживних речовин, а й якість продуктів.
Основою нового підходу стало переважання рослинної їжі. Найбільшу частину щоденного раціону рекомендують відводити овочам, фруктам, цільнозерновим продуктам, бобовим і горіхам. Особливу увагу дослідники приділили рослинним джерелам білка. Серед рекомендованих продуктів — квасоля, сочевиця та соя, які можуть бути важливою складовою збалансованого харчування.
Водночас учені радять обирати якісні джерела жирів, зокрема рослинні олії. За їхніми словами, значення має не лише кількість жирів у раціоні, а й те, з яких продуктів людина їх отримує.
М’ясо, риба, яйця та молочні продукти в новій піраміді займають менш помітне місце порівняно з рослинною їжею. Це не означає повної відмови від продуктів тваринного походження, але передбачає зміну їхньої частки в щоденному меню. Натомість солодощі та продукти з високим ступенем промислової обробки рекомендують споживати якомога рідше. Саме вони опинилися серед найменш бажаних складових раціону.
Хліб, вуглеводи та німецькі рекомендації
Окрему увагу дослідники приділили хлібу та іншим продуктам, багатим на вуглеводи. Науковці наголошують, що для оцінювання їхньої користі недостатньо враховувати лише вміст цукру та клітковини. Важливим показником також є глікемічний індекс, який характеризує, наскільки швидко та сильно вуглеводний продукт підвищує рівень глюкози в крові.
Професорка Анетте Буйкен звернула увагу, що чимало сортів німецького хліба мають порівняно високий глікемічний індекс. Тому навіть позначка про цільнозерновий склад не завжди означає однаковий вплив на рівень цукру. Кращим вибором дослідниця називає хліб із цільними зернами, який рекомендують розглядати як альтернативу виробам, що спричиняють різкіші коливання рівня глюкози. Це питання особливо важливе для людей з інсулінорезистентністю, а контроль різких підвищень цукру в крові має значення і для профілактики цукрового діабету другого типу.
Частина запропонованих змін уже відображена в чинних рекомендаціях окремих країн. Зокрема, Німецьке товариство харчування оновило свої поради ще у 2024 році. Німецькі фахівці рекомендують щодня з’їдати п’ять порцій овочів і фруктів, регулярно вживати бобові та невелику жменю горіхів на день. Кількість м’яса та ковбасних виробів у раціоні радять обмежувати максимум до 300 грамів на тиждень.
Федеральний центр харчування Німеччини також оновив власну харчову піраміду. Під час формування рекомендацій тепер враховують не лише вплив їжі на здоров’я, а й екологічні наслідки та клімат. При цьому нова модель ICQC поки не замінює офіційних німецьких рекомендацій. Її головною особливістю залишається більша увага до якості вуглеводів, глікемічного індексу та впливу різних продуктів на рівень цукру в крові.
Джерело: expert.in.ua
