2837
Люди, які ходять швидше, мають нижчий ризик передчасної смерті, свідчить дослідження за участю понад 4000 осіб. Науковці пов’язали вищу швидкість ходьби зі зниженням ризику смертності на 23%, однак наголошують, що швидкий темп може бути наслідком кращого здоров’я, а не причиною довшого життя.
Звичайна ходьба може розповісти про стан здоров’я людини більше, ніж здається. Дослідники встановили, що швидкість пересування та кількість кроків за хвилину пов’язані з ризиком смерті від різних причин.
Як проводили дослідження
У дослідженні взяли участь 4067 людей, середній вік яких становив приблизно 69 років. Більшість учасників були чоловіками, а жінки становили близько третини вибірки. Спостереження розпочалися у 2012–2013 роках і тривали до серпня 2024 року. За цей час померли 739 учасників, що дозволило порівняти показники ходьби з подальшими ризиками для здоров’я.
Для оцінювання фізичних можливостей кожен учасник тричі проходив дистанцію 2,44 метра у звичному темпі. Швидкість вимірювали в метрах за секунду, після чого розраховували середній результат. Крім того, протягом дев’яти днів люди носили на зап’ясті пристрій GENEActiv, який фіксував рухи й допомагав визначити кількість кроків за хвилину у повсякденному житті.
Середня швидкість ходьби становила 1,2 метра за секунду, що відповідає приблизно 4,3 кілометра на годину. Звичайний темп учасників становив близько 75 кроків на хвилину, а під час швидшої ходьби показник сягав приблизно 112 кроків.
Що показали результати і на що звернути увагу
Після врахування віку, статі, способу життя та стану здоров’я дослідники встановили, що кожне збільшення швидкості ходьби на одне стандартне відхилення було пов’язане зі зниженням ризику смерті на 23%. Вищий звичний темп також мав значення: збільшення медіанної частоти кроків відповідало зниженню ризику на 17%, а вищі показники швидкої ходьби були пов’язані зі зниженням на 18%.
Водночас ці цифри не означають, що достатньо почати ходити зі швидкістю 4,3 кілометра на годину, аби вдвічі зменшити ймовірність смерті. Науковці оцінювали статистичний зв’язок між ходьбою та здоров’ям, а не встановлювали універсальну безпечну швидкість.
Фізіотерапевтка Неха Сабхарвал пояснила, що ходьба залежить від узгодженої роботи багатьох систем організму. Для нормального пересування потрібні достатня сила м’язів, витривалість серця й легень, координація та рівновага. Тому уповільнення ходьби іноді може свідчити про погіршення здоров’я. Серед можливих причин вона назвала м’язову слабкість, біль, порушення рівноваги, зниження витривалості або приховані захворювання. За її словами, немає потреби порівнювати себе з іншими. Значно важливіше помічати, чи не почала людина ходити повільніше, ніж пів року тому.
Лікар Теодор Стрендж також радить звертати увагу на раптові зміни фізичних можливостей. Якщо людина ще нещодавно легко піднімалася сходами, а тепер відчуває задишку, це привід звернутися до лікаря. Так само не варто ігнорувати новий біль або дискомфорт під час руху. Для підтримання активності він радить користуватися крокомірами й поступово збільшувати кількість кроків. Популярна мета у 10 тисяч кроків, за його словами, не є обов’язковою для кожної людини. Сучасні дослідження свідчать, що достатньою може бути приблизно 7000–8000 кроків на день, але починати варто з посильного навантаження.
Джерело: expert.in.ua
