Санаторії можуть стати повноцінною частиною реабілітації ветеранів: нардеп пояснив, чому важливо зберегти оздоровчу інфраструктуру

Сьогодні,   18:04    0

Україна має значний, але суттєво втрачений потенціал санаторно-курортної інфраструктури, тоді як потреба у відновленні здоров’я військових і ветеранів постійно зростає. Народний депутат, голова міжфракційного депутатського об’єднання «Профспілки України» Андрій Клочко вважає, що санаторії можуть стати важливою частиною національної системи реабілітації, і пояснює, що для цього потрібно.

Санаторії можуть стати повноцінною частиною реабілітації ветеранів: нардеп пояснив, чому важливо зберегти оздоровчу інфраструктуру
Фото: сайт-джерело

Чому санаторії потрібні системі реабілітації

За словами Андрія Клочка, Україна успадкувала одну з найбільших у Європі мереж санаторно-курортних закладів. У 1990 році в країні налічувалося понад 500 санаторіїв зі 150 тисячами ліжок. Разом із профілакторіями, пансіонатами та базами відпочинку ця мережа забезпечувала понад 600 тисяч місць одночасного розміщення. Однак за роки незалежності значну частину інфраструктури було втрачено. За оцінкою нардепа, кількість закладів скоротилася щонайменше вдвічі ще до повномасштабного вторгнення.

Нині до цієї проблеми додався новий виклик. Серед ветеранів і ветеранок, яких, за словами Клочка, налічуються сотні тисяч, є ті, хто вже повертається з фронту, а більшість повернеться після перемоги. Їм потрібне тривале, а часто й пожиттєве відновлення фізичного, ментального та соціального стану. Це не разова госпітальна реабілітація, а багаторічний цикл, який включає лікування, оздоровлення, підтримку й повторні курси. Нардеп наголосив, що жодна госпітальна система не розрахована на таке навантаження, а санаторна мережа може й має стати повноцінною ланкою національної системи ветеранської реабілітації. Ідеться не лише про ветеранів: в екстремальних умовах сьогодні працюють рятувальники, енергетики, залізничники, працівники логістики та медики прифронтових громад.

Останні новини:  Біль у литках при ходьбі: сигнал звужених судин і загрози для серця

Клочко нагадав, що Федерація профспілок має багаторічний досвід управління санаторно-курортною мережею як єдиною системою. Федерація володіє власними медичними стандартами, кадровим ядром, логістикою путівок і розумінням того, як працює заклад, що використовує природні лікувальні ресурси. На думку нардепа, цей досвід варто використати для збереження санаторіїв та їхнього спрямування на потреби ветеранів і працівників.




Профспілки вже допомагають закладам на місцях: передають обладнання та гуманітарну допомогу, відновлюють пошкоджені приміщення. Клочко назвав це важливим прикладом, адже коли бюджет не встигає за потребами, профспілка закриває розрив власним ресурсом. Водночас він підкреслив, що роль Федерації не має зводитися лише до донорства. Профспілки є стороною соціального діалогу й представляють інтереси тих, хто воює, повернувся з війни або працює в тилу під обстрілами, тож їхнє місце має бути і в розробленні програм реабілітації.

Які кроки пропонує нардеп і що вже відбувається на місцях

Окремою проблемою Клочко назвав фінансування профспілкового оздоровлення. За його словами, на період воєнного стану зупинено дію норми, яка передбачала відрахування роботодавцями коштів первинним профспілковим організаціям на оздоровлення працівників. Саме ці кошти десятиліттями використовувалися для фінансування путівок. Без них мережа оздоровлення працює на межі, тому відновлення цього джерела, хоча б для ветеранів і працівників прифронтових територій, обговорюється в парламенті разом із Федерацією профспілок.

Останні новини:  Чи не найкраща звичка: чи можна вживати солодке на голодний шлунок

Для системного залучення санаторіїв до реабілітації військових, за словами нардепа, потрібні не лише ресурси, а й чіткі правила. Він окреслив п’ять кроків. Перший – інвентаризація санаторної мережі: з’ясувати, які заклади фізично доступні, який їхній правовий статус, яка лікувальна база збереглася, які природні ресурси придатні до використання та який кадровий потенціал. Другий – визначення вимог до санаторного етапу відновлення: тривалість програм, обов’язкові медичні та психологічні компоненти, кваліфікація персоналу й обладнання. Заклади, що відповідатимуть цим вимогам, мають проходити акредитацію, що створить однакові правила для державних, профспілкових і приватних санаторіїв.

Третій крок стосується фінансування. Клочко визнав, що публічних закупівель і контрактування через Національну службу здоров’я не уникнути, і це, на його думку, правильно, адже кошти мають іти за ветераном. Водночас закладів потрібно значно більше, ніж є в системі, тому завданням держави він назвав створення умов, за яких до системи увійде кожен заклад, здатний відповідати стандарту. Для цього, за його словами, потрібні довгострокові контракти, щоб заклади могли планувати інвестиції, та окремий бюджетний пакет саме для санаторного етапу реабілітації. Четвертий крок – врегулювання правового статусу закладів. Чимало з них з цінними природними ресурсами роками перебувають у правовій невизначеності, і такі питання, як вважає нардеп, краще вирішувати за столом переговорів між державою, профспілками та громадами, а не в судах.

Останні новини:  Як популярні ліки можуть впливати на рівень поживних речовин

П’ятий крок – міжвідомча координація. Клочко зазначив, що за реабілітацію сьогодні відповідають одразу кілька структур: Міноборони, МОЗ, Мінветеранів, Мінсоцполітики та Національна служба здоров’я. Через це санаторій опиняється між ними і не належить жодній. Потрібен єдиний механізм, який дозволить ветерану після госпіталю отримати направлення на санаторний етап так само природно, як сьогодні отримує лікарняний.

Приклад того, як така співпраця виглядає на практиці, дає одеський санаторій «Куяльник». Його директор Рагім Бабаєв розповідав, що заклад мав борги понад 30 млн грн, застарілу матеріальну базу та проблеми з виплатами працівникам. Нині санаторій скорочує заборгованість, підвищив зарплати персоналу на 30% і погасив понад 5 млн грн боргу за комунальні послуги. Після призначення Сергія Бизова головою Федерації профспілок України взаємодія з санаторієм, за словами Бабаєва, стала активнішою: ФПУ допомагає з обладнанням, гуманітарною допомогою, відновленням приміщень і розвитком медичних послуг. Зокрема, заклад отримав понад 30 комп’ютерів, 20 ноутбуків, телевізори, меблі та інше майно, а також допомогу із заміною вікон, пошкоджених російськими обстрілами. Серед пріоритетів «Куяльника» – розширення реабілітаційних програм для військових і ветеранів, підготовка приміщень, залучення фахівців, оновлення обладнання та створення безбар’єрного середовища.

Джерело: unn.ua