Поблизу села Зеленче на Хмельниччині краєзнавці виявили кам’яний надгробок, встановлений на могилі людини, яка, ймовірно, померла під час епідемії чуми. Дослідникам вдалося розшифрувати частину напису та встановити дату поховання — 1719 рік.

Напис на чумному хресті
На хресті зберігся напис: «Раб Божий Василий Томєн… Прєдставился под час повєтра». Слово «повєтра» в тогочасному вжитку означало епідемію або пошесть, тобто напис пов’язує смерть із цією хворобою. Саме за розшифрованою частиною напису дослідники змогли визначити дату поховання.
Пам’ятка розташована на східній околиці села, поблизу Дунаївців. Неподалік дослідники помітили нерівності рельєфу, які можуть бути залишками давніх споруд. За однією з версій, на цьому місці колись існував хутір, мешканці якого загинули від чуми.
Знахідка має особливе значення, адже чумні хрести XVIII століття є рідкісними пам’ятками. За даними дослідників, нині відомо трохи більше ніж три десятки таких надгробків.
До цього на Хмельниччині був відомий лише один чумний надгробок, датований 1719 роком. Він розташований у селі Кам’янка поблизу Сатанова.
Трипільське житло на Тернопільщині
У селищі Гусятин Чортківського району Тернопільської області львівські науковці розпочали повноцінні розкопки досі невідомого трипільського житла, виявленого на приватному городі. Ділянка розташована над річкою Збруч, а самі дослідження на ній тільки почалися.
Археологи припускають, що на цій ділянці площею близько одного гектара могло розташовуватися ціле поселення трипільської культури.
Раніше археологи з’ясували, що царі Урарту використовували бронзові чаші для пропаганди. Нагадаємо також, що на Кіпрі знайшли золоті прикраси, виготовлені до Катастрофи бронзової доби.
Джерело: ua.news

2868