2869
Чоловіче безпліддя є медичною проблемою, а не вирokom. За світовою статистикою, у 40–50% випадків чоловічий фактор є основною або однією з причин труднощів із зачаттям у парі. Сучасна репродуктивна медицина має різні способи з’ясувати причину та підібрати лікування, тож за труднощів варто звернутися до фахівця, а не робити висновки самостійно.
Причини, види та діагностика
На чоловічу фертильність можуть впливати як вроджені особливості, так і стан здоров’я та спосіб життя. Серед можливих причин названо генетичні й вроджені порушення, перенесені інфекції, зокрема епідемічний паротит, а також варикоцеле, тобто розширення вен у ділянці яєчок. Значення можуть мати гормональні порушення, травми та попередні операції, а також шкідливі звички, стрес, надмірна вага й контакт із токсичними речовинами. Одна така обставина не обов’язково призводить до безпліддя, причину оцінює лікар з урахуванням конкретної ситуації.
За походженням виділяють такі типи безпліддя: секреторне, коли яєчка виробляють замало сперматозоїдів; обтураційне (екскреторне), коли сперматозоїди утворюються, але через закупорку сім’явиносних шляхів не потрапляють до еякуляту; імунологічне, коли імунна система помилково атакує власні сперматозоїди; змішане, коли одночасно діють кілька причин. Окремо безпліддя поділяють на абсолютне, пов’язане з незворотними чинниками, та відносне, яке можна коригувати.
Найчастіше чоловіче безпліддя не має помітних ознак і виявляється тоді, коли спроби зачаття тривалий час не дають результату. Деякі зміни можуть бути приводом для звернення до лікаря: зниження статевого потягу, проблеми з ерекцією, біль або неприємні відчуття в ділянці яєчок, зменшення об’єму сперми. На гормональні зміни можуть указувати, наприклад, втома чи набір ваги. Самі по собі такі прояви діагнозу не встановлюють, але їх варто обговорити з фахівцем.
Обстеження починається з розмови про історію хвороби та фізичного огляду. Одним із головних аналізів є спермограма, під час якої оцінюють кількість сперматозоїдів, їхню рухливість і морфологію, тобто форму. Оскільки показники можуть змінюватися, аналіз нерідко здають двічі з інтервалом у кілька тижнів, адже одного результату часто недостатньо для загальної картини. За спермограмою уролог або андролог вирішує, чи потрібні додаткові дослідження, наприклад гормональні, генетичні чи імунологічні тести.
Додатково можуть призначити аналізи крові на рівень гормонів, ультразвукове дослідження органів малого таза й мошонки, а також аналіз на фрагментацію ДНК сперматозоїдів. Не кожному потрібен увесь перелік обстежень: лікар добирає їх, щоб уточнити можливу причину.
Сучасні методи лікування
Коли причину з’ясовано, лікар-андролог складає індивідуальний план. Залежно від результатів обстежень він може включати медикаменти, операцію або допоміжні репродуктивні технології. Методи обирають відповідно до ситуації, а не за універсальним шаблоном.
Ліки можуть застосовувати для корекції гормональних порушень, лікування інфекцій і поліпшення якості сперми. Залежно від потреби це може бути гормональна терапія, курс антибіотиків або антиоксиданти, які сприяють підвищенню рухливості сперматозоїдів. Операцію розглядають, коли фізична перешкода заважає зачаттю: наприклад, хірургічно можуть коригувати варикоцеле або усувати обструкцію сім’явивідних шляхів.
Якщо природне зачаття ускладнене або неможливе, розглядають допоміжні репродуктивні технології. Вибір методу залежить від обставин і рекомендацій фахівців. До таких методів належать:
Внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ). Сперму партнера обробляють і вводять безпосередньо в матку жінки під час овуляції.
Екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ). Яйцеклітину запліднюють у лабораторії, а потім ембріон переносять у матку жінки.
ІКСІ (інтрацитоплазматична ін’єкція сперматозоїда). Один відібраний сперматозоїд за допомогою мікроголки вводять безпосередньо в цитоплазму яйцеклітини. Метод може бути ефективним навіть за дуже низької якості сперми.
Отримання сперматозоїдів із яєчка (TESA, PESA, MESE). Ці методи застосовують, коли в еякуляті зовсім немає сперматозоїдів (азооспермія). Отримані клітини можуть використати в програмах ЕКЗ/ІКСІ.
Чоловіче безпліддя є проблемою, з якою варто звернутися по медичну допомогу. Розвиток медицини, зокрема допоміжних репродуктивних технологій, дає багатьом парам можливість наблизитися до батьківства. Обстеження допомагають з’ясувати причину, а підібране відповідно до неї лікування може підвищити шанси на успіх, тому не варто відкладати консультацію. Наступні кроки краще обговорити з фахівцем.
Джерело: joy-pup.com
