Глибоководна риба великорот, або Eurypharynx pelecanoides, залишається однією з найдивніших мешканок океану. Її рідко бачать наживо, адже вона тримається на глибинах від приблизно 500 до 3000 метрів, де сонячне світло майже не проникає.

Найвідоміша особливість великорота — величезна розтяжна паща. Нижня щелепа займає значну частину довжини тіла і може розкриватися настільки широко, що риба здатна проковтнути здобич, яка за розмірами наближається до неї самої.
Під час полювання великорот захоплює не лише їжу, а й великий об’єм води. Потім вода виходить через зябра, а здобич залишається всередині. Така будова дозволяє ловити кальмарів, креветок та інших мешканців глибини навіть без швидкого переслідування.
Риба не є вправним плавцем. У неї немає луски, черевних плавців і плавального міхура, а рухається вона переважно хвилеподібними рухами довгого тонкого тіла.
Ще одна незвичайна деталь — біолюмінесцентний кінчик хвоста. Він може світитися червоним або рожевим і, ймовірно, допомагає приваблювати здобич у темряві.
Очі у великорота дуже маленькі, тому він значно більше покладається на інші органи чуття. На відміну від багатьох глибоководних риб, цей вид не здійснює регулярних вертикальних міграцій до поверхні.
Попри те що вид відомий науці з XIX століття, багато деталей його поведінки та тривалості життя досі залишаються загадкою через складність спостережень на великій глибині.

2862