708
Людські органоїди кори головного мозку, вирощені зі стовбурових клітин, пересадили живим мишам, у яких була відсутня кора. Така експериментальна система має допомогти подолати головний недолік органоїдів у чашці Петрі: поза організмом вони дозрівають лише до певного етапу й майже не можуть показати, як людські нейрони взаємодіють із великими мозковими мережами або впливають на поведінку.
Органоїди мозку стали одним із найважливіших інструментів нейробіології. Зі стовбурових клітин можна отримати тривимірні структури, які частково відтворюють ранній розвиток людської нервової тканини. Це дає змогу досліджувати процеси, недоступні для прямого спостереження в ембріональному мозку людини.
У лабораторії органоїди «застрягають» на ранніх стадіях
Основна проблема полягає в тому, що культура в лабораторії не відтворює повністю середовище живого мозку. Органоїди мають обмежене кровопостачання, не взаємодіють природним чином з усіма іншими мозковими структурами й зазвичай не можуть дозрівати настільки ж далеко, як тканина всередині організму.
Модель може поєднати клітинні зміни з поведінкою
Після трансплантації клітинні моделі людської кори можуть формувати типи нейронів, недоступні для дослідження in vitro. Це також відкриває можливість перевіряти, як певні генетичні порушення або ушкодження впливають на активність нейронних мереж і поведінку.
Органоїд при цьому залишається невеликою моделлю тканини й не перетворюється на «людський мозок у миші», але підхід значно розширює можливості для досліджень розвитку нервової системи.
