Саліцилова кислота давно відома як один із ключових фітогормонів, що бере участь у захисних реакціях рослин. Проте вчені тривалий час не могли повністю пояснити, як саме сигнал від цієї молекули перетворюється на активацію конкретних захисних генів. Нове дослідження деталізувало цей механізм на рівні білкових взаємодій і транскрипції.

Робота була проведена на модельній рослині Arabidopsis. У центрі уваги опинилися рецептори NPR1, NPR3 і NPR4, які вже раніше пов’язували зі сприйняттям саліцилової кислоти. Дослідники з’ясували, що ключову роль у передаванні сигналу відіграє взаємодія NPR1 із субодиницею MED15A медіаторного комплексу.
Медіаторний комплекс бере участь у регулюванні транскрипції — процесу, під час якого інформація з ДНК використовується для утворення РНК. За наявності саліцилової кислоти NPR1 безпосередньо взаємодіє з MED15A. Саме цей контакт допомагає запустити транскрипційну програму, пов’язану із захисною відповіддю.
Паралельно фітогормон впливає на інший бік регуляції — послаблює репресію генів, яку забезпечують NPR3 і NPR4. У цьому механізмі бере участь білок NIMIN1 і корепресор Topless. За дії саліцилової кислоти взаємодії між цими компонентами змінюються, а хроматин у цільових генах переходить у більш активний стан.
Дослідники також зафіксували зміни в модифікаціях гістонів — білків, навколо яких упакована ДНК. Зменшувався рівень триметилювання H3K27 і водночас зростало ацетилювання гістонів у генах, чутливих до саліцилової кислоти. Це означає, що частина генетичної інформації стає доступнішою для зчитування.
Практичне значення роботи полягає в тому, що детальне розуміння цієї системи може допомогти створювати ефективніші аналоги саліцилової кислоти для агрохімії або селекційні підходи, які підсилюють природний захист культур. Водночас результати стосуються фундаментального механізму в модельній рослині й не означають, що звичайне обприскування саліциловою кислотою автоматично дасть такий самий ефект у кожної городньої культури.

3821