Італія, яка десятиліттями асоціюється з одним із найвідоміших у світі виробництв оливкової олії, дедалі сильніше залежить від імпорту. За даними ISTAT, у 2025 році країна виробила близько 379 мільйонів літрів оливкової олії, тоді як імпорт сягнув 565 мільйонів літрів. Така різниця показує, наскільки сильно змінилася структура ринку за останні два десятиліття.

У 2006 році Італія виробляла приблизно 603 мільйони літрів. Відтоді випуск скоротився на 38%, хоча площі під оливковими насадженнями майже не змінилися. За той самий період імпорт зріс приблизно на 44%, а експорт — на 43%, до 298 мільйонів літрів.
Особливо показовим є те, що в 2025 році на експорт пішов обсяг, еквівалентний майже 79% внутрішнього виробництва. Якщо порівняти виробництво та експорт, для внутрішнього ринку формально залишалося лише близько 81 мільйона літрів олії італійського походження. У 2006 році цей показник був майже у п’ять разів більшим — близько 394 мільйонів літрів.
Головною проблемою є не різке скорочення площ, а падіння врожайності. За два десятиліття площа оливкових насаджень зменшилася лише на 1,4%, тоді як середня врожайність впала приблизно на 26,1% — з 30,7 до 22,7 центнера з гектара. ISTAT пов’язує це з кліматичними, фітосанітарними та виробничими чинниками.
На урожай оливок особливо сильно впливають посухи, хвилі спеки, нерівномірні опади та поширення хвороб. Для Італії додатковою проблемою залишається старіння значної частини традиційних оливкових гаїв і висока собівартість ручного збору в регіонах, де складно механізувати виробництво.
Італійські компанії компенсують нестачу сировини імпортом насамперед з Іспанії, Греції, Тунісу та інших середземноморських країн. Частина імпортованої олії використовується для купажування, фасування і подальшого продажу як продукту італійських брендів із зазначенням фактичного походження суміші відповідно до правил маркування.
На початку нового сезону додатковим фактором стали великі перехідні запаси олії. Галузеві організації попереджають, що високі залишки можуть створити тиск на закупівельні ціни для фермерів, навіть якщо майбутній урожай буде не надто великим.
Для італійського ринку ця тенденція означає поступову зміну традиційної моделі: країна залишається одним із головних світових центрів переробки, фасування, експорту та брендингу оливкової олії, але дедалі менша частина продукту, який проходить через її компанії, походить виключно з внутрішнього врожаю.
https://ukragroconsult.com/news/import-olyvkovoyi-oliyi-do-italiyi-perevyshhyv-vlasne-vyrobnycztvo/

3466