1891
У Європейському Союзі почали обговорювати можливість поширити нову модель асоційованого партнерства не лише на Канаду, а й на Австралію та Нову Зеландію. Ідея з’явилася після пропозиції президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн створити для близьких демократичних партнерів окремий формат співпраці з ЄС.
Йдеться не про повноправне членство в Євросоюзі. Новий формат має дозволити країнам, які не є європейськими державами, глибше інтегруватися в окремі політики ЄС без участі в усіх інституціях та механізмах Союзу.
Першою потенційною країною такого типу назвали Канаду. Вона вже має з ЄС широку торговельну угоду CETA, розвинене оборонне партнерство та співпрацю у сфері критичної сировини, енергетики й технологій.
Після цього європейські політики почали згадувати Австралію та Нову Зеландію як логічних кандидатів на схожу модель. Обидві країни мають тісні політичні зв’язки з Європою, належать до західних союзницьких структур і підтримують значну частину зовнішньополітичних позицій ЄС.
Австралія також є великим постачальником критичної сировини, зокрема літію та інших матеріалів, необхідних для акумуляторів, електромобілів і оборонної промисловості. Для Європи це важливо в контексті прагнення зменшити залежність від Китаю.
Нова Зеландія вже має з ЄС сучасну угоду про вільну торгівлю. Сторони активно співпрацюють у питаннях клімату, цифрової політики, сільського господарства та міжнародної безпеки.
Головне питання полягає в тому, яким буде юридичний зміст «асоційованого членства». У договорах ЄС такого готового статусу зараз немає, тому Брюсселю доведеться створювати нову конструкцію або адаптувати наявні інструменти асоціації.
Держави-члени також мають визначити, чи отримуватимуть партнери доступ до спільних фондів, оборонних закупівель, дослідницьких програм та окремих елементів внутрішнього ринку.
Прихильники ідеї вважають, що така модель допоможе Європі створити ширшу мережу стратегічних партнерів у світі. Критики можуть поставити питання про межі інтеграції та про те, чи не створить новий статус привілейоване коло держав без чітких правил.
Обговорення поки перебуває на ранній стадії. Остаточних пропозицій щодо Австралії та Нової Зеландії немає, але сама поява цих країн у дискусії показує, що ЄС серйозно розглядає нові формати партнерства поза межами традиційного членства.
