1777
Гібіскус здатен давати багато великих яскравих квітів, але пишність куща значною мірою залежить від правильної обрізки. Головна складність полягає в тому, що під назвою «гібіскус» вирощують різні за зимостійкістю рослини, тому одна й та сама схема не підходить усім. Тропічні та морозостійкі форми обрізають у різний час і з різною інтенсивністю.
Морозостійкі гібіскуси — багаторічники, які взимку переходять у стан спокою. Їхня надземна частина може відмирати, а навесні рослина знову відростає від кореневої системи. У таких сортів на початку сезону корисне легке прищипування верхівок молодих пагонів, щоб стимулювати розгалуження й отримати компактніший кущ.
Прищипування проводять лише на початку активного росту і завершують задовго до основного цвітіння. Якщо продовжувати видаляти верхівки занадто довго, рослина буде витрачати час на формування нових пагонів і пізніше закладе бутони.
Основна обрізка залежить від типу рослини
Морозостійкий гібіскус після завершення сезону поступово втрачає надземну частину. Восени, після перших заморозків, стебла можна обрізати, а навесні прибрати відмерлі залишки до появи нового приросту. Не варто різати рослину занадто рано, поки вона ще активно вегетує.
Тропічний гібіскус поводиться інакше. Він не переносить морозів, тому в холодному кліматі його вирощують у контейнерах або переносять на зимівлю в приміщення. Формувальну обрізку таких рослин частіше проводять наприкінці зими або на початку весни, перед новою хвилею росту.
Під час обрізування насамперед видаляють сухі, слабкі, пошкоджені та ті пагони, які ростуть усередину крони й загущують її. Чистий гострий секатор дає рівний зріз і менше травмує тканини.
Якщо гібіскус погано цвіте, причина може бути не тільки в обрізці. Рослині потрібне достатнє освітлення, стабільний полив без заболочення і відповідний режим підживлення. Але правильний час формування допомагає кущу спрямувати сили на сильні пагони, на яких згодом і закладаються бутони.
