2324
Федеральний бюджет Росії дедалі сильніше відчуває вартість затяжної війни. За січень–липень 2026 року дефіцит зріс приблизно на 40% і сягнув 2,8% ВВП, тоді як офіційний річний орієнтир становить лише 1,6%. Кремль продовжує наполягати, що ситуація контрольована, однак цифри показують дедалі більший розрив між витратами та доходами.
Зростання дефіциту пов’язане передусім із військовими видатками та слабшим економічним зростанням. Росія кілька років поспіль збільшує витрати на оборону, одночасно підвищуючи податки та нарощуючи внутрішні запозичення.
Володимир Путін заявив, що не вважає ситуацію критичною, оскільки державний борг Росії залишається відносно низьким. На його думку, це дає уряду простір для подальшого фінансування витрат.
Однак для цивільної економіки наслідки вже помітні. Висока ключова ставка робить кредити дорогими, бізнес відкладає інвестиції, а інфляція тримається на підвищеному рівні.
Додатковий тиск створюють українські удари по НПЗ, складах і логістиці. Вони не лише зменшують доходи окремих компаній, а й змушують державу витрачати більше на відновлення та захист інфраструктури.
Центробанк Росії опинився між двома ризиками: якщо ставка залишиться високою, цивільна економіка гальмуватиме ще сильніше; якщо її знизити занадто швидко, інфляція може знову прискоритися.
Формально Москва ще має ресурси для фінансування війни. Але що довше зберігається нинішня модель, то більше навантаження переходить на цивільний сектор — через дорожчі кредити, вищі податки й скорочення можливостей для розвитку.
