2301
Литва прискорює створення єдиної інтегрованої системи, яка має виявляти безпілотники, ракети та інші повітряні цілі ще до того, як вони наблизяться до критичної інфраструктури або населених пунктів. Влада хоче об’єднати військові та цивільні радари, датчики й засоби спостереження в одну мережу.
Рішення стало відповіддю на серію інцидентів у Балтійському регіоні. Країни неодноразово фіксували невідомі безпілотники, метеозонди з контрабандою та окремі випадки, коли літальні апарати потрапляли у повітряний простір сусідів.
Головна проблема сучасних дронів полягає у низькій висоті польоту та невеликій радіолокаційній помітності. Великі військові радари добре бачать літаки й ракети, але можуть гірше працювати з маленькими апаратами поблизу землі.
Саме тому Литва планує використовувати багаторівневу модель. До великих радарів додаватимуть короткодіючі сенсори, пасивні системи, оптичні засоби та обладнання радіоелектронної розвідки.
Важливим елементом стане програмне забезпечення, яке збере інформацію з різних джерел в одному центрі. Це має скоротити час між виявленням об’єкта та рішенням про перехоплення або нейтралізацію.
Система створюється не лише для армії. До неї планують підключати прикордонників, поліцію, служби громадської безпеки та операторів стратегічної інфраструктури.
Литва також вивчає український досвід боротьби з дронами. Представники оборонного відомства неодноразово заявляли, що саме Україна має найбільший практичний досвід виявлення та знищення малих повітряних цілей у реальній війні.
Повністю інтегрована мережа потребуватиме часу та значних інвестицій, але влада хоче вводити окремі елементи якомога швидше. Для країни, яка межує з Білоруссю та російською Калінінградською областю, раннє попередження стало одним із головних напрямків оборонної політики.
