Екранний час у 1 і 6 років може «відгукнутися» через роки — у навчанні та робочій пам’яті

Сьогодні,   20:50    77

Більше часу перед екранами в ранньому дитинстві може мати наслідки, які стають помітними лише через кілька років. У довготривалому дослідженні 502 дітей найбільш чіткі зв’язки з майбутнім навчанням виявили для екранного часу приблизно у віці одного року та біля початку школи. Діти з більшою експозицією в ці періоди в середньому мали слабші академічні результати у дев’ять років і гіршу робочу пам’ять у 10,5 року.

Дитина користується планшетом удома
Дитина користується планшетом удома

Команда використала дані когорти Growing Up in Singapore Towards healthy Outcomes, або GUSTO. Ця програма стежить за дітьми й сім’ями протягом багатьох років, збираючи інформацію про здоров’я, розвиток і середовище.

Останні новини:  Схили Юти приховують гігантські запаси льоду в осипах

Батьки повідомляли про час перегляду екранів у шість різних вікових періодів від одного до восьми років.

Далі дослідники зіставили ці дані з академічними тестами у дев’ять років і показниками working memory приблизно у 10,5 року.

Робоча пам’ять — це здатність короткочасно утримувати інформацію й одночасно працювати з нею. Вона потрібна, наприклад, щоб запам’ятати кілька умов задачі, виконати послідовність інструкцій або рахувати подумки.

Найсильніші статистичні зв’язки з’явилися не в кожному віці однаково. Особливо чутливими виявилися період немовляти й приблизний момент входження дитини у формальне шкільне навчання.

Останні новини:  Зростання морської торгівлі посилює ризик інвазій попри очищення баласту

Вищий екранний час у ці моменти був пов’язаний із нижчими академічними показниками кількома роками пізніше.

Крім окремих вікових «вікон», значення мав і накопичений екранний час протягом дитинства: діти з більшою сумарною експозицією теж у середньому мали слабші результати.

Автори наголошують, що йдеться про асоціацію. Дослідження не доводить, що додаткова година перед екраном безпосередньо спричинила конкретне падіння оцінок.

Сім’ї з більшим екранним часом можуть відрізнятися за режимом сну, рівнем фізичної активності, стресом, освітою батьків і багатьма іншими характеристиками.

Навіть після статистичного врахування частини цих факторів неможливо повністю виключити приховані відмінності.

Останні новини:  Історична посуха в Кенії змінила не лише їжу, а й традиції: скотарі почали масово ловити рибу

Дослідники також не оцінювали всі екрани як однаковий досвід. Пасивний перегляд відео, навчальна програма, відеозв’язок із родичами або спільний перегляд із батьками можуть по-різному впливати на розвиток.




Саме тому автори вважають важливим у майбутніх роботах аналізувати не тільки тривалість, а й контент, тип пристрою та участь дорослого.

Результат не дає нового універсального «ліміту хвилин». Він показує, що вік, у якому формується звичка до екранів, може бути не менш важливим, ніж загальна кількість часу.

https://sciencedaily.com/releases/2026/08/260823094152.htm