1739
У найглибших фіордах Східної Гренландії бракує океанографічних даних з простої причини: кораблям складно працювати серед льоду, а автоматичні прилади не можуть повторити маршрути тварин. Дослідники University of Copenhagen і Greenland Institute of Natural Resources перетворили на наукових помічників самих мешканців цих вод. Шість нарвалів із системи Scoresby Sound отримали датчики температури, солоності й глибини та зібрали профілі з місць, де люди майже ніколи не проводять прямі вимірювання.
Scoresby Sound на східному узбережжі Гренландії вважається найбільшою фіордовою системою світу.
Вона складається з довгих глибоких каналів, оточених високими горами й льодовиками.
Морський лід і віддаленість роблять традиційні океанографічні експедиції дорогими й сезонно обмеженими.
Нарвали, навпаки, природно проводять там значну частину року й регулярно пірнають на великі глибини.
Команда закріпила на шести тваринах невеликі CTD sensors.
CTD означає conductivity, temperature and depth. За електропровідністю води прилад визначає солоність, одночасно записуючи температуру та тиск.
Датчики реєстрували профіль водної товщі під час кожного занурення.
Коли нарвал піднімався, накопичені дані можна було передавати через супутникову систему.
Так тварини фактично перетворилися на рухомі океанографічні зонди.
Найціннішими стали вимірювання в найглибших і найвіддаленіших частинах фіордів.
Дослідники отримали профілі, яких до цього практично не існувало.
Дані показали структуру шарів води різного походження — холодніших поверхневих і тепліших солоніших мас, які можуть проникати з Атлантики.
Це важливо для льодовиків. Тепла океанічна вода, яка доходить до фронту льодовика під поверхнею, може прискорювати танення знизу.
Точна карта температури й солоності тому допомагає оцінювати, скільки тепла океан доставляє до льоду.
Нарвали також показали, якими коридорами вони самі користуються протягом року.
Це дає подвійний результат: океанографічні дані й інформацію про середовище критично важливого арктичного виду.
Сам метод не новий — датчики давно встановлюють на тюленях і деяких китах. Але для Східної Гренландії та настільки глибоких фіордів новий набір особливо цінний.
У міру потепління Арктики такі animal-borne sensors можуть заповнювати одну з головних прогалин кліматичної науки: відсутність регулярних вимірювань у найважкодоступніших полярних водах.
https://phys.org/news/2026-08-narwhals-uncover-unique-deepest-east.html
