1644
Брюссельська капуста рідко сприймається як головне джерело вітаміну C, хоча за його вмістом вона може конкурувати з багатьма цитрусовими. Окрім аскорбінової кислоти, невеликі качанчики містять вітамін K, клітковину, фолати та рослинні сполуки з родини глюкозинолатів.
Вітамін C потрібен для синтезу колагену, нормальної роботи імунної системи та засвоєння заліза з рослинної їжі. Через це брюссельська капуста добре поєднується з бобовими та крупами.
Вітамін K бере участь у згортанні крові й обміні кісткової тканини. Людям, які приймають варфарин, важливо не відмовлятися від таких овочів повністю, а підтримувати відносно стабільну кількість вітаміну K у раціоні.
Клітковина допомагає роботі кишечника і є їжею для мікробіоти. Невелика порція капусти може додати до страви об’єм без великої кількості калорій.
Овочі родини хрестоцвітих містять глюкозинолати. Під час подрібнення й пережовування з них утворюються інші активні сполуки, які вивчають у контексті клітинного захисту.
Приготування має значення. Дуже довге варіння робить брюссельську капусту м’якою, посилює характерний запах і зменшує кількість частини водорозчинних вітамінів.
Коротке приготування на парі, запікання або швидке обсмажування допомагають зберегти текстуру та смак. Розрізані навпіл качанчики швидше підрум’янюються і стають менш гіркими.
Якщо після хрестоцвітих овочів виникає здуття, не обов’язково відмовлятися від них повністю. Менша порція та поступове збільшення кількості часто переносяться краще.
