3654
Куріння залишається головним фактором ризику раку легень, але частина пацієнтів із цим діагнозом ніколи не курила. Саме ця група особливо цікавить науковців, оскільки причини хвороби в ній часто залишаються неочевидними. Нове генетичне дослідження вказало на рідкісний варіант, який може бути пов’язаний із підвищеним ризиком пухлини у некурців.
Рак легень у людей без історії куріння має свої біологічні особливості. У таких пухлинах частіше виявляють певні драйверні мутації, зокрема в генах EGFR, ALK або ROS1. Це важливо не лише для розуміння причин, а й для лікування, оскільки на деякі з цих змін уже існують таргетні препарати.
Генетика не означає приреченість
Рідкісний генетичний варіант не є прямою причиною раку і не означає, що носій обов’язково захворіє. Йдеться про зміну ймовірності, яка може проявитися лише в поєднанні з іншими факторами.
До таких факторів належить пасивне куріння, забруднення повітря, радон, професійний контакт із азбестом та іншими канцерогенами. У різних країнах внесок кожного з них відрізняється, тому одна генетична знахідка не може пояснити всі випадки.
Окремо вчені вивчають вплив дрібнодисперсних частинок PM2.5. Вони проникають глибоко в легені та підтримують хронічне запалення. Для людей із певними мутаціями це може створювати середовище, у якому атипові клітини отримують більше шансів на ріст.
Чому діагноз у некурців часто стає несподіванкою
Люди, які ніколи не курили, нерідко довше не пов’язують кашель або задишку з можливим раком легень. Це може призводити до пізнішого звернення по допомогу, особливо якщо симптоми списують на алергію, інфекцію або стрес.
До тривожних ознак належать кашель, який не минає, кровохаркання, незрозуміла задишка, біль у грудях, повторні пневмонії в одному й тому самому місці, схуднення та стійка слабкість. Жоден із цих симптомів не є специфічним лише для раку, але їхнє збереження потребує обстеження.
Генетичні дослідження можуть змінити скринінг
Сьогодні низькодозову комп’ютерну томографію переважно рекомендують людям із високим ризиком через тривалу історію куріння. Некурці зазвичай не потрапляють до стандартних програм скринінгу.
Якщо вченим вдасться точніше визначити генетичні та середовищні фактори високого ризику, у майбутньому критерії можуть стати більш персоналізованими. Поки ж нова генетична знахідка є насамперед кроком до розуміння того, чому рак легень виникає навіть без головного відомого чинника — тютюнового диму.
У некурців пухлини легень частіше мають молекулярні зміни, які можуть бути мішенями для сучасної терапії. Саме тому після підтвердження діагнозу дедалі важливішим стає молекулярне тестування пухлини. Воно допомагає визначити, чи має пацієнт генетичну мішень для таргетного препарату, і в окремих випадках суттєво змінює тактику лікування.
