184
Ти вже знаєш, що таке «місячний детрит». І знаєш, скільки приблизно всіляких «уламків» та «залишків» після відвідин людьми Місяця залишилося на поверхні природнього супутника Землі.
Чому на Місяці так багато сміття
У 1960-х на Місяць відправляли багато зондів, які мали буквально одне завдання – з’ясувати, чи на супутнику Землі є місце, на яке може приземлитися космічний корабель.
- Так, так – річ у тім, що вчені того часу вважали поверхню Місяця чимось на кшталт сипких пісків.
- Звісно, помилкове судження швидко спростували, але на Місяці залишилися стояти чимало роботизованих зондів.
А на додачу до них – місячні орбітальні апарати (які малювали для людей мапу поверхні Місяця, а потім врізалися у неї, виконавши свою місію) і супутник спостереження та зондування місячних кратерів LCROSS, який шукав воду.
Чому люди не прибрали з Місяця сміття за собою
Звісно, повертати сміття на Землю астронавти наміру не мали. Адже це – зайва вага для космічних кораблів, а отже – зайві витрати (передовсім палива) та зайва небезпека для людей, яких потрібно було повернути додому.
- Але нині у NASA навіть раді (або вдають, що раді), що на Місяці є купи сміття. Мовляв, тепер дослідники можуть…
- Вивчати ці об’єкти, щоб побачити, як їхні матеріали з часом витримували радіацію та вакуум космосу.
Тож це вже не сміття, і навіть не детрит – це тепер піддослідні об’єкти!
Мовчимо вже про те, яким скарбом вони будуть для археологів далекого майбутнього. Або – для туристів, які охоче дивитимуться на залишки історичних місій Apollo.
