2850
Великі сонячні електростанції в пустелях здаються очевидним способом отримувати багато чистої енергії, але вчені застерігають: перетворення величезних площ на поля панелей може мати складні побічні наслідки.
Темна поверхня панелей поглинає більше сонячного тепла, ніж світлий пісок. Через це великі масиви здатні змінювати локальний температурний режим і впливати на циркуляцію повітря.
Моделювання показує, що надмасштабні СЕС у Сахарі теоретично можуть змінювати характер опадів. Посилення мусонних дощів у Північній Африці здатне впливати навіть на віддалені регіони.
Інша проблема — вода. Панелі в пустелі потрібно очищати від пилу, а ресурс у посушливих регіонах і без того дефіцитний. До цього додаються великі витрати матеріалів на будівництво та передачу електроенергії.
У світі вже існують масштабні пустельні проєкти. В ОАЕ розвивають Khazna Solar PV, а в Китаї будують так звану фотоелектричну Велику стіну, яка одночасно має стримувати рух піщаних дюн.
Науковці не виступають проти сонячної генерації, але наголошують: кожен мегапроєкт потрібно оцінювати не лише за кількістю виробленої енергії, а й за довгостроковим впливом на клімат та екосистеми.
