Майже 90 років люди повідомляли про загадкові маяки, які нібито світили далеко в морі, хоча насправді їх там не існувало. Науковці з’ясували, що причиною незвичайного явища є оптична ілюзія, через яку людський мозок неправильно визначає відстань і розташування джерела світла.

Упродовж десятиліть біля морських маяків спостерігали дивне явище. Люди бачили світлові промені над водою і були переконані, що десь далеко за обрієм працює ще один маяк. Насправді додаткового джерела світла не існувало: промені надходили від справжньої споруди, розташованої позаду спостерігачів, але мозок створював зовсім іншу картину.
Особливо виразно таку ілюзію можна побачити на острові Леді-Елліот, розташованому біля південного краю Великого Бар’єрного рифу в Австралії. На острові розташовані два справжні маяки. Перший збудували ще 1873 року, а в 1995-му його замінила нова споруда. Попри це, відвідувачі острова неодноразово повідомляли, що вночі помічали ще одне джерело світла далеко над морем. Так виникла назва «ілюзія примарного маяка».
Схожі випадки спостерігали не лише в Австралії. Найдавніші відомі свідчення про це явище датуються 1937 роком і походять з узбережжя Бретані у Франції.
Як з’являється примарний маяк
Для виникнення ілюзії потрібні певні умови. Спостерігач має перебувати між маяком і морем на відстані приблизно 70 метрів від споруди. Спочатку людина дивиться на справжній маяк, а потім повертається до моря, залишаючи джерело світла позаду. Після цього вона може побачити промінь над водою і сприйняти його як світло іншого маяка на горизонті.
Найдивовижніше те, що ілюзія не зникає навіть після перевірки. Людина може озирнутися і побачити справжній маяк позаду себе, але після повернення погляду до моря знову сприйматиме неіснуюче джерело світла як реальне.
Причину цього ефекту дослідили науковці з Мельбурнського університету та Федеральної політехнічної школи Лозанни. Вони спочатку спостерігали явище безпосередньо на острові Леді-Елліот, а потім відтворили його у віртуальній реальності. Результати опублікували в науковому журналі Open Mind. Вчені встановили, що головну роль у виникненні примарних маяків відіграє спосіб, у який мозок обробляє зорову інформацію.
Чому мозок помиляється
За звичайних умов людина визначає відстань до предметів за допомогою багатьох підказок: перспективи, обрисів ландшафту та розмірів знайомих об’єктів. Однак уночі над відкритим морем більшість таких орієнтирів зникає. Через це мозок змушений оцінювати відстань, спираючись на власні звичні припущення.
Саме тут і виникає помилка. Науковці вважають, що спостерігач неправильно оцінює відстань до віддаленої частини світлового променя маяка. Насправді промінь рухається дуже швидко і описує велику дугу. Проте людині здається, що світлова ділянка розташована ближче, а її рух значно повільніший. Через таке спотворення мозок робить хибний висновок про розташування джерела світла: замість справжнього маяка позаду людина нібито бачить інший, далеко попереду над водою.
Дослідникам вдалося не лише пояснити механізм ілюзії, а й розрахувати умови її виникнення. Для маяка заввишки приблизно 30 метрів ефект може проявлятися, коли людина перебуває на відстані 67–70 метрів від споруди. Чим вища споруда, тим далі від неї потрібно стояти, щоб побачити примарне джерело світла. Раніше повідомлення про такі явища надходили навіть від людей, які перебували за один–чотири кілометри від справжнього маяка. Нові розрахунки дозволили визначити значно меншу відстань, за якої ілюзія також виникає.
Експерименти у віртуальній реальності підтвердили прогноз науковців, а спостереження на острові Леді-Елліот узгоджувалися із запропонованим поясненням. Вчені припускають, що аналогічний механізм може спричиняти ще одну оптичну ілюзію: іноді горизонтальний промінь маяка здається спостерігачеві вигнутим донизу, хоча насправді він таким не є.
Обидва ефекти пов’язані з тим, що мозок використовує звичні припущення для оцінювання побаченого. За відсутності достатньої кількості зорових орієнтирів ці припущення можуть створювати переконливе враження об’єктів, яких насправді не існує.
Джерело: expert.in.ua

2844