Юнацький автопортрет Рембрандта 1629 року вперше за вісім десятиліть повернувся до німецького міста Гота. Картина приїхала з Мюнхена на виставку у Герцогському музеї замку Фріденштайн, де колись була частиною місцевої колекції.

На полотні 24-річний художник зображений із розкуйовдженим волоссям у затемненому інтер’єрі. Робота стане центральним експонатом виставки «Рембрандт 1632: Створення бренду», яка триватиме з 5 вересня до 6 грудня.
Усього на виставці покажуть 11 картин художника. Експозиція присвячена періоду, коли Рембрандт відмовився від підпису ініціалами та почав використовувати лише власне ім’я.
Автопортрет придбав герцог Ернст II Саксен-Гота-Альтенбурзький не пізніше 1803 року. З 1842-го полотно зберігалося у замку Фріденштайн.
Під час Другої світової війни картину перевезли у безпечніше місце, а після завершення бойових дій повернули. Однак у 1946 році герцогська родина таємно вивезла її з Готи до Кобурга.
Імовірною причиною був страх перед радянськими трофейними бригадами, які вивозили мистецькі цінності з окупованих територій. Кобург тоді перебував в американській зоні.
У 1954 році родина продала роботу Баварським державним зібранням живопису за 75 тисяч німецьких марок. Відтоді вона зберігалася у Старій пінакотеці в Мюнхені.
У Готі досі вважають, що вивезення було незаконним. Однак юридично домогтися постійного повернення майже неможливо, оскільки за німецьким законодавством строк вимоги щодо повернення такого майна сплив ще у 1976 році.
Тоді Гота перебувала у Східній Німеччині, а Мюнхен — у Західній, що фактично унеможливлювало нормальний судовий процес між сторонами.
Нинішнє тимчасове повернення стало результатом переговорів між владою Готи та Баварії. Для міста це символічна подія, адже полотно знову виставлять у палаці, де воно висіло ще в XIX столітті.
Історія картини стала прикладом того, наскільки складними залишаються післявоєнні суперечки щодо культурних цінностей у Німеччині. Юридичний строк може бути вичерпаний, але питання історичної справедливості для місцевих музеїв нікуди не зникає.
Переговори про позику ініціювала влада Готи. Після контактів із урядом Баварії сторони погодили тимчасове повернення, не змінюючи юридичного статусу власності.
У музеї сподіваються, що нинішній жест може стати основою для подальшого діалогу про інші предмети, які залишили Готу після війни.

2177