3864
Осіння підготовка гортензії залежить від її виду, віку та клімату. Деревоподібні й волотисті гортензії зазвичай значно витриваліші, тоді як великолисті особливо чутливі до морозів через те, що значна частина квіткових бруньок формується на пагонах попереднього року. Саме тому однакова схема укриття підходить не всім кущам.
Наприкінці літа й на початку осені припиняють азотні підживлення. Азот стимулює появу молодих пагонів, які не встигають визріти до холодів. Якщо рослині потрібне осіннє живлення, використовують фосфорно-калійні склади, що підтримують кореневу систему й допомагають тканинам краще підготуватися до зими.
Полив не припиняють різко лише через настання осені. Якщо погода суха, кущ продовжують помірно зволожувати, особливо до того моменту, коли температура стабільно знизиться. У дощову осінь додаткова вода не потрібна. Перед морозами ґрунт біля коріння має бути вологим, але не заболоченим.
Осіннє обрізування проводять з урахуванням виду. У деревоподібної та волотистої гортензії можна прибрати відцвілі суцвіття та слабкі пагони. Великолисту гортензію восени сильно не обрізують, щоб не втратити бруньки, з яких наступного року мають з’явитися квіти.
Кореневу зону мульчують корою, торфом, сухим листям або іншим повітропроникним матеріалом. Молоді рослини й теплолюбні сорти додатково вкривають агроволокном або мішковиною. Укриття не повинно бути герметичним: при відлигах під ним має залишатися можливість для вентиляції, інакше кущ може випріти.
Знімати зимовий захист навесні теж краще поступово. Спочатку кущ провітрюють у теплі дні, а повністю відкривають лише тоді, коли мине ризик сильних поворотних морозів. Такий підхід допомагає зберегти не лише пагони, а й квіткові бруньки.
